Історії жінок, які загинули за Україну.
П’ятою і завершальною історією частини першої проекту вшанування пам'яті жінок, полеглих у російсько-українській війні - історія Шевченко Ірини «Вікторівни».
Загинула Ірина 1 липня 2019 р. під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район, Донецька область): санітарний автомобіль «Hummer HMMWV» був обстріляний з протитанкового ракетного комплексу. В результаті прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці, а Ірина була смертельно поранена отримавши вибухову травму та опіки. Її терміново доправили до 61 го військового госпіталю в Маріуполі, де о 14.10 її серце зупинилося.
Проект створено Жіночим ветеранським рухом за підтримки Українським інститутом національної пам'яті
Частина перша. Історія п’ята.
Жінки вміють вмирати за Україну...
Ми розповіли вам перші п'ять історій про наших загиблих посестер, з якими товаришували, вчились військовій справі, разом служили в ЗСУ, спільно брали участь у бойових діях на Сході України.
Ми вирішили не просто пригадати, якими були наші загиблі посестри, але й спробувати пояснити глядачу, чому та як вони зробили такий вибір - добровільно піти, та захищати свій народ, з позиції жінки, яка пішла на війну.
Історії публікували щотижня. Ви можете знайти їх на нашій сторінці тут, в інстаграм, телеграм, твіттер або на ютубканалі.
Сьогодні - історія Шевченко Ірини.
Дивіться, знайте, пам'ятайте...
З вдячністю за захист. Від посестер.
Вічна світла пам'ять полеглим!
Електронна пошта Жіночого ветеранського руху:
zhinochyi.veteranskyi.rukh@gmail.com
#Памятаємо #ЖіночийВетеранськийРух #ЖВР #СестриПоЗброї #UWVM #MilitaryWoman #Army #Україна #Ukraine #ArmyUkraine #War #Війна #АТО #ООС
