Катерина Калитко ― відома українська поетеса та перекладачка, членкиня українського ПЕН-клубу, волонтерка.
Народилася 8 березня 1982 р. у Вінниці, де й закінчила середню школу із золотою медаллю. У 1999–2005 роках студіювала політологію та журналістику в Києво-Могилянській академії. Зараз живе і працює в рідному місті.
Сімнадцятирічною здобула перемогу в поетичному конкурсі «Гранослов» (1999). Лауреатка конкурсів «Привітання життя» ім. Богдана-Ігоря Антонича, конкурсу читаної поезії «Молоде вино», конкурсу видавництва «Смолоскип», літературної премії «Благовіст» та ще багатьох літературних конкурсів і фестивалів. У 2023 році стала лауреаткою Національної премії імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Орден мовчальниць» (2021). З 2000 року ― член Національної спілки письменників України.
Твори Катерини Калитко друкувалися у періодиці, зокрема в журналах «Світо-Вид», «Українські проблеми», «Молода Україна», «Кур’єр Кривбасу», «Radar», на сторінках антологій та альманахів: «Привітання життя», «Гранослов», «Початки: антологія молодої поезії» (1998), «Молоде вино» (2000), «Колекція» (2001), «Українська поезія ХХ ст.» (2001) та ін.
Сьогодні у творчому доробку пані Катерини 10 поетичних збірок, найвідоміші з яких ― «Катівня. Виноградник. Дім» (2014), «Бунар» ( 2018), «Ніхто нас тут не знає, і ми ― нікого» (2019; спеціально для цієї книги ілюстрації у двох кольорах ― офірно-червоному і чорному виконав відомий поет і культуролог Юрій Іздрик), «Орден мовчальниць» (2021), «Люди з дієсловами» (2022), а також дві книги «короткої прози» ― «М.істерія» (2007) та «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки» (2017), яка того ж року була відзначена премією «Книга року ВВС-2017».
Окремі її твори перекладені англійською, німецькою, польською, вірменською, литовською, словенською, сербською, болгарською, італійською та на іврит. Збірка віршів «Золото, смирна і мед» вийшла 2014 року в Ізраїлі (переклад Антона Паперного).
Також пані Катерина досліджує та перекладає сучасну літературу Боснії і Герцеговини. Цикли оповідань Міленка Єрговича, Сніжани Мулич, Семездина Мехмедіновича, Ламії Бегагич та інших друкувалися в часописі «Кур’єр Кривбасу» в авторській перекладній рубриці «Контурна карта». Добірки віршів Міленка Єрговича та Стевана Тонтича з’явилися в електронному часописі «Alarum».
За ці переклади відзначена премією часопису «Кур’єр Кривбасу» та перекладацькою премією «METAPHORA». У травні 2018 року у Видавництві Старого Лева вийшов черговий переклад боснійського і хорватського письменника Міленка Єрговича, виконаний Катериною Калитко, ― збірка «Іншалла, Мадонно, іншалла» з 16 оповідань. Окремими виданнями вийшли переклади:
Меліна Камерич. Туфлі до вручення «Оскара» (Фоліо, 2013)
Міленко Єргович. Історії про людей і тварин (Темпора, 2013)
Міленко Єргович. Срда співає в сутінках, на Трійцю (Темпора, 2014)
Ненад Величкович. Сагіб (Темпора, 2014)
Мілета Проданович. Аркадія (Темпора, 2015) та ін.

свернуть