“Мойсей” - поема Івана Франка (1856-1916), написана 1905 року у Львові.
00:06 Пролог
02:53 I. Народ зневірився
04:59 II. Старий Мойсей, Авірон і ухвала Датана
07:29 III. Життя народу
10:39 IV. Промова Мойсея
13:29 V. Мойсей оповідає притчу "Про терен"
16:57 VI. Мойсей пояснює притчу народу
20:31 VII. Відповідь Авірона
22:47 VIII. Датан обвинувачує Мойсея
26:06 IX. Відповідь Мойсея
29:24 X. Мойсей про любов до свого народу
33:11 XI. Мойсей йде з табору, дорогою зустрічає дітей
36:12 XII. Мойсей звертається до Єгови
38:15 XIII. Мойсей і голос
41:31 XIV. Сумніви Мойсея після слів демона Азазеля
44:28 XV. Мойсей на молитві
46:55 XVI. Мойсей чує голос матері
51:07 XVII. Азазель показує Мойсею Палестину
54:00 XVIII. Азазель показує Мойсею майбутнє його народу
58:06 XIX. Єгова говорить до Мойсея
1:03:26 XX. Єгошуа кличе народ до походу і бою
***
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш не судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров'ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?

Задарма в слові твойому іскряться
І сила, й м'якість, дотеп, і потуга,
І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,—
Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.
--------------------------------
Якщо Вам до душі ідея каналу та Ви маєте змогу і бажання підтримати його невеликим донатом, то це можна зробити одним зі способів:
Mono: 5375 4141 3026 7338
Спонсорство на YouTube: [ Ссылка ]
Patreon: [ Ссылка ]
Буду вдячний, так я зможу зробити більше і краще. Але не забуваймо про пріоритети - в першу чергу мусимо підтримувати ЗСУ!
Дякую! Вітання з Харкова!
#аудіокнига #українськапоезія #віршіукраїнською #українською #аудіокниги

свернуть