Пливуть, пливуть лебедики тихою водою,
Тяжко-важко бідній вдові поміж чужиною.
Ніхто горю не поможе, ох ніхто й не спитає,
Є у вдови лиш один син, та й той долі не має.
Тож він вийшов за ворота, став, як бідна сирота,
Ніхто його й не займає, бо він долі не має.
Продай, мамо, продай, рідна, коня вороного,
Та й ожени, вдово бідна, сина молодого.
Ох навіщо ж, мій синочку, коня продавати,
Тебе змалку записали до війська віддати.
Сина в військо я віддала, плакала, ридала,
Летів ворон з чужих сторон, я і в його питала.
Ох ти, ворон-вороночку, ти ж високо літаєш,
Чи ж ти часто мого сина у війську видаєш?
Твого сина, бідна вдово, вже й на світі не має,
Край долини при калині головку хиляє.
Пливуть, пливуть лебедики тихою водою,
Іще тяжче бідній вдові на старість одною.
Записав Денис Богуш, село Дубровиця Рівненської області.
ПIДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ. SUBSCRIBE TO THE CHANNEL: [ Ссылка ]
