Слова та музика: Олександр Смик
Пане підпоручнику, вже зійшла зоря,
Час гуляти вовку битим шляхом.
Заспівали кулі; десь співа й твоя,
Шляк би її трафив.
Ніч, холодна ніч, ніби й не було.
Серед цих пожеж знов серцю зимно.
Пане підпоручнику, знало все село: |
Я тобі дружина. | 2
Повінчав нас ліс віночком із трав,
В головах стояли білі коні.
Пане підпоручнику, ти тоді казав: |
"Бог нас оборонить..." | (x2)
Твій холодний труп кинуть під паркан -
Кров, як вишиванка, під мундиром...
Пане підпоручнику, мене не злякать - |
Піду до Сибіру... | (x2)
Пане підпоручнику, вже зійшла зоря,
Час гуляти вовку битим шляхом.
Заспівали кулі; десь співа й твоя, |
Шляк би її трафив. | (x2)
Тернопіль/Кременець
