цілую її кисті,
цікавить якість, а не кількість
ти все ближче і ближче
але вже нікуди спішити

цілую її кисті,
цікавить якість, а не кількість
ти все ближче і ближче
але вже нікуди спішити

за мною черга, але сенсу?
якщо я в ній перший
живу їх мріями,
спостерігаю за твоїми віями
натяк не загадка, я його виявив
незлічений список волевиявлень
я ніби в окулярах, що показують дівчину
хтивою, вологою, в моїх руках, без одягу
дивний страх, ейфорія,
я збрешу, якщо скажу, що не захоплююсь

цілую її кисті,
цікавить якість, а не кількість
ти все ближче і ближче
але вже нікуди спішити
цілую її кисті,
цікавить якість, а не кількість
ти все ближче і ближче
але вже нікуди спішити

усе, що з нами трапилось - спалах у slow mo, який запамʼятається
втілився в лід, але вона міняє агрегатний стан,
відбитками від пальців
шокує те, що мої дії випливають у романтику
заходжу в заклад, втримую твій карий погляд, ніби планку,
питають : «хто це?», «невже це коханка?»
вночі закритись, цілувати тебе навіть на Хрещатику
казав ніхто не буде як вона, та ти утричі краще
важка симпатія, забороняю собі закохатися
бо є великий ризик знову втрапити в ту саму пастку...

[ Ссылка ]
instagram.com/dimanikow

свернуть