Вони усвідомили, що ігроманія - страшна хвороба і вирішили спільними зусиллями її долати. Люди з гральною залежністю кажуть, що дійшли до певної межі, і якби не зупинились - то їхнє життя було б втрачене. Вони вперше погодились пустити на своє зібрання журналістів, та запевнили, що готові допомогти іншим подолати залежність від ігор.
