Пам’яті в’язнів Луцької тюрми. Монастир Різдва Христового. Святиня на кістках
76 років тому більшовицький режим у Луцькій тюрмі розстріляв кілька тисяч ув’язнених. Лише через те, що боялися: а раптом вони в протест радняській політиці стануть на бік німців. Хоча в тюрмі сиділа переважно українська інтелігенція.
18 січня 2002 року завдяки зусиллям священика Богдана Гриніва, тоді настоятеля Свято-Феодосіївської церкви в Луцьку, в колишній тюрмі став діяти монастир Різдва Христового. Того дня відбулося освячення кімнат під храм. У трьох колишніх камерах уперше відправили службу за невинно убієнними.
Тоді отець Богдан мав намір організувати при монастирі музей політичних репресій, музей церковного співу, іконописну школу, притулок для бездомних тощо. Започаткували синодик за жертводавців, літопис монастиря, почали збирати фотографії тих, хто сидів у тюрмі. Але якогось дня це все кудись зникло...
Зараз там діє чоловічий Замоквий Свято-Архангельський монастир. Почали піднімати останки розстріляних. Збулася мрія отця Богдана. І це його не може не тішити.

свернуть