«Прагнення людини до щастя завжди на дорозі та в пошуці чогось кращого і досконалішого. Але дуже часто в цих пошуках, які закручують ціле людське єство, ми починаємо тратити щось дуже головне, фундаментальне. Пошук… Пошук… Пошук… І маліємо в цьому пошуці, забуваємо своє властиве призначення. Маліємо як Закхей, бувши малого зросту. І тоді, щоб на своєму шляху побачити фундаментальні цінності, ми мусимо драпатись на шовковицю, якісь підвищення, щоб споглянути на Господа».
Проповідь владики Йосифа (Міляна) у Патріаршому соборі Воскресіння Христового 25 січня 2015 року

свернуть