Стаття 6. Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
1. Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
{Частина перша статті 6 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022}
2. Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
{Частина друга статті 6 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022}
3. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
{Частина третя статті 6 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022}
4. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
6. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".
{Частина шоста статті 6 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022}
7. У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин першої та другої цієї статті понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
{Статтю 6 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022}
8. Норми частин першої, другої та п’ятої цієї статті не застосовуються до праці неповнолітніх.
{Статтю 6 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022}
[ Ссылка ]
