Степан Бандера (1909–1959) — український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів (ОУН). Народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (тепер Івано-Франківська область). У молоді роки приєднався до націоналістичного руху, який прагнув здобути незалежність України від Польщі та СРСР.

У 1934 році Бандеру було ув'язнено польською владою за організацію замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Після початку Другої світової війни він продовжив боротьбу за українську незалежність і став лідером ОУН-Б — радикальної фракції організації.

У 1941 році проголосив Акт відновлення Української держави, що призвело до його арешту нацистською владою та ув'язнення в концтаборі Заксенгаузен. Після війни продовжував політичну діяльність в еміграції.

15 жовтня 1959 року Бандера був убитий у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським. Його постать залишається контроверсійною в історії України через різні оцінки його ролі в боротьбі за незалежність та дії під час Другої світової війни.

свернуть