Я сильна — бо слабка.
А світ у хмарах.
І, кажуть, громовицю наднесе.
А я його люблю, цей світ примарний,
Ось я його,
А він мене,
Та й все.
Життя вкорочують страхú,
А не годинник.
Душа інакша, як у серці — Бог.
Мій світ складний,
Складний, немов людина,
Що просто зупинилась між епох.
Душа — це ніби крила за плечима.
Куди мене, крилату, занесе?
Стоїть весна з зеленими очима,
Бо світ — то ми.
Життя — то наше все.
Новини знов баламкають у дзвони,
І хмари розвертають, як узір.
Я сильна — бо слабка.
Той непоборна.
Я темряві оцій наперекір.
Іванна Стеф'юк
Читає: Марія Гончар
