Документальний фільм платформи пам'яті Меморіал, присвячений пам'яті художника та військовослужбовця Артема Азарова. З 2017-го він їздив на ротації на Донбас. З початку повномасштабного вторгнення обороняв Харків від окупантів. Загинув 5 березня 2022 року на околиці міста внаслідок російського мінометного обстрілу.

Артем Азаров навчався в Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Там познайомився зі своєю майбутньою нареченою Ольгою Клименко.

«Коли він запропонував мені зустрічатися, попередив: «Ти маєш розуміти, що я військовий, що я їжджу на ротації, я можу загинути, ти маєш це розуміти. Якщо ти це приймаєш, то я хочу бути з тобою разом», – розповідає Ольга.

Серед захоплень Артема важливе місце посідав спорт. Зважаючи на серйозний підхід до військової справи, для нього було дуже важливо мати гарну фізичну форму. Він мав другий юнацький розряд з боксу, планував стати кандидатом в майстри спорту. Та на першому місці в нього завжди було мистецтво. Він хотів пов'язати своє життя саме з цим.

«Коли він знаходив свою тему, то ставав наче одержимий: день і ніч він малював, малював. Щось не виходило – починав спочатку, багато переробляв, поки не буде той результат, який йому хоча б трішки сподобається», – каже Ольга.

Артем розумів неминучість великої війни. Коли вона почалася, він був студентом 4-го курсу. Перші дні вторгнення евакуйовував з Харкова мирне населення. А потім став на захист міста від російських окупантів.

«Артем весь час був на зв’язку: переписки, голосові повідомлення, фото. А 5 березня 2022 року мені подзвонив його командир. Повідомив, що Артема більше немає. Я пам’ятаю, що я просто… Я стояла – і я просто впала. Я не знаю, ноги просто стали такі м’які, я їх не відчувала. Я просто впала», – каже Ольга.

На могилі коханого дівчина залишила фарби та палітри. Кілька місяців Ольга не могла оговтатися від втрати й увесь час проводила в оточенні особистих речей Артема. Поштовх рухатися далі знайшла в збереженні пам’яті про коханого:

«Виставку він планував свою персональну в «Худпромлофті», у нас в академії є таке приміщення виставкове. І я зрозуміла, що це така моя місія. Я маю закінчити цю виставку, я маю доповнити її своїми роботами, які будуть про мене, про нього, про повномасштабне вторгнення, про наше життя загалом, як я зараз себе почуваю без нього. Про це буде продовження цієї серії. І якось почала цим жити».

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну Росії проти України. Заповніть форму з даними про ваших близьких та знайомих, які пішли з життя через війну:
Для загиблих військових: [ Ссылка ]
Для цивільних жертв: [ Ссылка ]
Сайт, де будуть опубліковані історії: [ Ссылка ]

00:00 – Вступ
01:21 – Небезпека як ремесло
01:39 – Наречена Ольга розповідає про знайомство із Артемом
06:08 – Як почалися стосунки Ольги й Артема
11:00 – Боксерська кар'єра художника
12:13 – Мистецтво в житті Артема
16:02 – Про участь Артема в АТО
17:51 – Підготовка до повномасштабного вторгнення
19:32 – Що Артема казав коханій, коли йшов на війну
20:21 – Остання зустріч Артема й Ольги
21:46 – Як дівчина дізналася про загибель коханого
22:54 – Ольга приїхала на місце, де загинув Артем
24:34 – Ольга на могилі коханого
26:21– Як наречена та рідні Артема бережуть пам'ять про нього
28:00 – Робота над бюстом Артема та реставрація його картин
30:32 – Ольга працює над картиною «Канатоходець», яку Артем не встиг завершити

Міномети для 48 ОШБр: [ Ссылка ]

Збір Михайла Ткача, де можна виграти BMW X5 M за донат 300 грн: [ Ссылка ]

Вигравай Mercedes S-класу за донат 500 грн: [ Ссылка ]

__________________________________________________________

Вступайте в Клуб Української правди: [ Ссылка ]

Сайт: [ Ссылка ]
TikTok: [ Ссылка ]
Facebook: [ Ссылка ]
Twitter: [ Ссылка ]
Telegram-канал "УП.Стрічка": [ Ссылка ]
Telegram-канал "УП.Кляті питання": [ Ссылка ]
Telegram-канал "УП. Off the record": [ Ссылка ]

свернуть