🇺🇦 26 травня 2020 року відбулося тринадцяте засідання Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" на тему "Український сценарій перехідного правосуддя: як не повторити чужих помилок?".
У своїх виступах учасники дискусії окреслили загальну рамку перехідного правосуддя та докладніше зупинилися на деяких його складових.
✅ Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розповів, що наразі відбувається фіналізація Концепції перехідного правосуддя, яка впродовж двох років напрацьовувалася широким колом експертних організацій та органів державної влади. Він підкреслив, що концепція спирається на іноземний досвід, але має на меті запропонувати саме українську модель.
✅ Розробці "українського сценарію" сприятиме створення відповідної інституційної системи. Говорячи про це, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко уточнив, що у Положенні про Міністерство одним з ключових завдань є вироблення політик перехідного правосуддя разом з громадськими й експертними організаціями та іншими органами влади. Серед них – Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, Представництво президента в АР Крим, Комісія з правової реформи, Офіс Генерального прокурора та ін.
Обговорюючи конкретні складові перехідного правосуддя, учасники засідання висловили такі думки та ідеї:
🎯 Необхідність створення Національного центру документування для збору, систематизації та аналізу свідчень про факти порушення норм міжнародного права і свобод людини внаслідок конфлікту.
Моніторингом та фіксацією порушень сьогодні займаються як міжнародні організації (Місія ООН з прав людини, місія ОБСЄ), так і громадські ініціативи, а також СБУ, МВС та прокуратура.
Як зазначила Зера Козлиєва (виконувачка обов’язків заступника начальника Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора), вже тривалий час документування міжнародних та воєнних злочинів здійснює Прокуратура АР Криму, а цього року був створений спеціальний департамент при Офісі Президента.
Це – крок уперед, але, як вважає Ігор Яременко, потрібно організувати під "однією парасолькою" Національний центр документування – незалежну установу, яка координуватиметься Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
🎯 Включення до законопроєкту про перехідне правосуддя норм щодо амністії.
Це – найбільш складна та політично суперечлива частина перехідної юстиції. Однак "рамочний" підхід щодо неї має бути сформований вже зараз, адже без нього неможливо відповісти на питання, що неодмінно виникнуть після деокупації.
Про міжнародний досвід застосування амністій докладно розповіла Луїз Малліндер – професор Школи права Королівського університету Белфасту та автор низки досліджень на цю тему. За її словами, міжнародне право певний час рухається у напрямку обмеження амністій, хоча вони продовжують відігравати позитивну роль у завершенні конфліктів.
Як уточнив керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко, амністія стосуватиметься тих, хто брав участь у "неміжнародній частині" збройного конфлікту. Тому в тексті закону про амністію потрібно чітко виписати часові та географічні межі подій, аби з’ясувати, які з них ми кваліфікуватимемо як частину міжнародного конфлікту, а які – неміжнародного.
🎯 Доопрацювання люстраційних механізмів.
Аналітикиня Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ Олена Семьоркіна розповіла про результати дослідження міжнародного досвіду щодо застосування перехідної юстиції й, зокрема, люстрацій. Їхня "конфігурація" залежить від багатьох умов – ступеню "відкритості" суспільства, доступу до архівних матеріалів тощо. Водночас, спираючись на люстраційні практики посттоталітарних країн, Парламентська асамблея Ради Європи у 1996 році розробила комплекс рекомендацій, які мають враховуватися у люстраційних законах. Серед них – індивідуальна (а не колективна) відповідальність, право на захист та недискримінація.
Україна вже має досвід люстрації, але її правова рамка потребує уточнення, в тому числі – з урахуванням зауважень ЄСПЧ.
🎯 Синергія підходів до перехідного правосуддя.
Зокрема, Олег Мартиненко відзначив важливість застосування діалогу та медіації для вирішення суспільних проблем та забезпечення інклюзивності перехідного правосуддя.
Цим цілям також слугує участь у розробці відповідних політик представників вразливих груп (жертв конфлікту, жінок, представників меншин), а також постійна комунікація, на що вказала Луїз Малліндер. За словами Антона Кориневича, комунікаційна стратегія щодо перехідного правосуддя вже опрацьовується.
#безпечнареінтеграція
#деокупація
#перехіднеправосуддя
#амністія
