Ти маєш жити там, де ти маєш жити, і не питай чому!
Вірш - Сергій Жадан, Музика - Гурт Вертеп: [ Ссылка ],
Відеограф - Artem Ponomarenko,
Звукозаписорежисура,відео-продакшн - Данило Прохоров,
Ідея, режисура - Тимофій Хом`як,
Виконавчий продюсер - Людмила Хомяк.
Музичне відео гурту Вертеп на вірш Сергія Жадана, присвячене темі сучасного українського "заробітчанства" і трудової міграції.

У кожного з нас свій маршрут і своє місце в цьому житті. Місце, де ми можемо бути собою, де ми можемо принести найбільше користі. Місце, втративши яке, ми втрачаємо себе самих. Тому бажано його, звісно, не втрачати. Одне слово - лишайтесь собою і підтримуйте своїх: слухайте свою музику, читайте своїх поетів. Усім добра! Сергій Жадан.

Дякуємо за сприяння та допомогу під час зйомок - Demyan Om : засновнику Відкритого Українського Університету: https\://www.facebook.com/uopenuniversityua/?ref=br_rs і команді Coworking Hub (м.Дніпро): https\://www.facebook.com/Icoworkinghub/?ref=br_rs

Пісня "Йона", написана за мотивами вірша Сергія Жадана, та є вільним переспівом історії біблійного пророка Йони: (https\://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%99%D0%BE%D0%BD%D0%B8).
Це не перший музичний твір гурту Вертеп написаний на вірш Сергія Жадана. Зокрема в 2016-му році, музиканти записали пісню на вірш Сергія Жадана "Я знав священника", та презентували відео "Капелан" (режисер Дмитро Розмериця): https\://www.youtube.com/watch?v=iLtZPw5sKuU&list=PLaKlsFDxsa88Pci8morcYX09OLI7pZ0Uy

Сергій Жадан. Йона. (Тамплієри, 2016)
В місті з’явилися невідомі святі,
Молились камінню й спали на килимах.
Який зв’язок із господом при такому покритті?
Малюй хрести на потрібних тобі домах.
За ними прийшли військові й запалили міста,
Почали різати безбожників та мирян.
І ось тоді Йона написав пояснювального листа,
Зібрав речі й рушив за океан.

В Іспанії нині, — думав він, — на перевалах лежать сніги,
А з пляжів діти ловлять золотих медуз,
Там є робота і поночі не душать гріхи,
Там вітер ховається в складках рибальських блуз.
А тут між цих ассирійців страшніше щодень,
І немає куди сховатися від вогню,
І що їм, ассирійцям, до моїх одкровень,
Смішно думати, ніби я все це спиню.

Він вантажиться разом з усіма до гумового човна,
І море не має берега і не має дна,
Платить перевізнику, знімає обручку з руки,
Розраховує на три дні питну воду та цигарки.
Але серед моря їх зупиняє патруль,
І Йоні дірявлять легеню найгострішою з куль,
І він іде на дно, якого немає, і доки іде,
Йому простягає руку господь, який був невідомо де.

Я виплюну тебе на берег,
Як випльовує наживку найбільша з риб,
Я вдихну в тебе життя, як вдихають звук у сурму,
Поверну тобі голос, якщо ти зовсім охрип.
Ти маєш жити там, де ти маєш жити, і не питай чому.
Якщо ви всі прорветесь і уникнете облав,
Якщо загубитесь у чужих містах,
Ви все одно не зможете бути щасливими там,
Де вас ніхто не чекав.
Вигнання завжди обертається тишею на вустах.
Я розумію, що ти не хочеш жити між бід і пожеж,
Розумію, що тобі заважає кожна з моїх загорож.
Можна втекти від мене, але від себе ти ж не втечеш.
Та й від мене, якщо відверто, не втечеш також.

Тоді Йона сушить речі й приходить назад.
Провітрює дім, бачить, як розрісся яблуневий сад.
Яблука падають і лежать у траві,
Ніби риби, яких викинуло на берег —
Ще не померлі, але вже не живі.
І якщо їх не збирати щоденно, вони обов’язково помруть.
І роса проступатиме на їхній шкірі, як ртуть.
Господь себе сам боронить та охороня.
А ось за деревами слід доглядати щодня.

www.facebook.com/serhiy.zhadan
#zhadan #заробітчани #Йона #Жадан #Вертеп #ГуртВертеп #Vertep #GurtVertep

свернуть