#привітання #поздравление #поздравления #віршіукраїнською #християнськівірші #вербноевоскресенье #християнськівірші #ukrainianpoetry #biblestories #христианскиестихи #поезія #віршіукраїнською #поезіявільних #христианскиестихи #поезія #поезія_вірш_вірші #віршіукраїнською #стихотворение #стих #стихи #вірші #вірш #віршізізмістом #poem #verseoftheday #verse #гарнийвірш #сильнийвірш #поема #духовнийвірш #нудужеганийвірш #віршідляпідбадьорення #віршіпідмузику #християнськийвірш #ищутвсе #стих #поэзия #чтение #история #историядослез #историяизжизни #быль #трогательно #трогательноевидео #трогательноечтение #прекрасноечтение
📎дякую за перегляд, підписку, лайки, коментарі;
📎приєднуйтесь у TELEGRAM-канал [ Ссылка ]
📎приєднуйтесь до FACEBOOK [ Ссылка ]
📎INSTAGRAM [ Ссылка ]
📎діліться з друзями
Рекомендуємо для перегляду:
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
☘️ [ Ссылка ]
Не на білім коні і не в царськім наряді,
Наш Ісус у чудове те місто в'їжджав.
Був таким, як завжди, в простоті, не в обряді,
Жезла царської влади в руках не тримав.
Та красиве те слово «Осанна» кричали,
Наш Ісус для людей у цей день став Царем.
Із радістю шу́мною всюди встрічали
І стелили дорогу зеленим коврем.
Та недовго Ісусу ця слава звучала,
До розп'яття залишились лічені дні.
І в той день юрба злісно тоді закричала,
Не «Осанна» їх крик буде, а «Розіпни!»
Віддадуть вони Бога на смертні ті муки,
Ні, не трон приготують, а древо хреста.
І знайомі всі вулиці і перевулки,
Проводжали із сумом Ісуса Христа.
А смоківниці листям також шелестіли
І хотіли від спеки накрити Христа.
Ніби знали, що цвяхи проб'ють Його тіло,
Ніби знали, що близько година вже та.
Каміння на мосту, мов знавши розлук,
Тісно сти́снувшись разом просили:
«Не йди!
Зробиш крок за межу – подаси смерті руку!»,
Та Господь про це знав, Він хотів світ спасти.
⠀
Люди йшли за Ісусом, із вікон дивились,
Діти дзвінко кричали, мовчав Божий Син.
І Йому, як ніколи, ще так не раділи,
Серед шуму юрби наш Христос був Один.
І розкидані пальми, квітки по дорозі,
І одежа, в пилу́ все було на землі.
Раптом якийсь хлопчик Ісусу під ноги
І на руки Ісус малюка взяв Свої.
І на посмішку Він відповів, посміхнувся
І до серця Свого те дитя пригорнув.
І все ближче удар молотка Йому чувся,
Люд готовий розп'яти уже Його був.
Не сьогодні іще, не сьогодні та скоро,
До дня то́го все тихо і швидко ішло,
Де юрба поведе Сина–Бога на го́ру,
Увінчає терниною Боже чоло.
Мій Господь! Натовп цей Тебе просто відкинув,
Не повірив словам Твоїм і чудесам,
Хоч являв до його Ти Любов Свою, Силу,
Він за Божого Сина Тебе не прийняв.
⠀
Мій Ісусе! Я знаю, що буде з Тобою
І про день Торжества теж відомо мені.
Та не хочу радіти, йти разом з юрбою,
Провести Тебе хочеться у тишині.
Ти назад не вернешся. Ти вибрав дорогу,
То була Твоя ціль і святою мета.
Ти вступив добровільно у битву духовну,
Щоби гріх мій навіки прибить до хреста.
Я дивлюсь, як Ти йдеш до Голгофського трону
І свій погляд на хрест у сльозах знов зведу.
Ні одежі, ні вітки не кину додолу,
На дорогу я серце своє покладу.
Переклад Ангеліни Ющук
