Досить часто із початком війни на Сході України можна почути, що на Донбасі – якісь не такі люди. Але саме з існування не таких людей почалася депортація кримських татар у 1944-му, радянські табори й Аушвіц. Та й слово "Донбас" українці часто сприймають як щось технічне – одразу думаючи про світ шахт і машин і забуваючи, що там теж живуть люди.

Пом’якшити образ Донбасу, наповнити його емоціями, показати за сталінською абревіатурою людей спробувала поетка Любов Якимчук – у своїй збірці "Абрикоси Донбасу". Епіграфом до книжки обрала "Там, де не ростуть абрикоси, починається Росія". Те саме говорила й відповідаючи на запитання Євгена Степаненка та Юрія Макарова.

Про те, чи є різниця, хто розбомбив твій будинок, про концепцію політик–піп–поет, Луганщину як забуте дитя й сучасну українську літературу – у новому випуску програми "Війна і мир".

Сайт [ Ссылка ]
Підписуйтесь на наш канал: [ Ссылка ]
Останні новини та анонси на facebook: [ Ссылка ]
Читайте нас на Twitter: [ Ссылка ]

свернуть