Мені б хотілося позбутися думок,які мене в минулому тримають,там цілий всесвіт справ та помилок,вони пройшли а жити заважають,а я стою чекаючи коли вімкнеться світло та відкриється дорога,я наче птах що відламав одне крило,якому швидко необхідна допомога,і все не як я не здолаю шлях,не в змозі це бажання зупинити..у себе красти кроки до життя своє майбутнє власноруч згубити..Але я не одна серед людей які нажаль стоять поруч зі мною..Мені здалося це якийсь тунель в життя що оминає стороною… І цей маршрут для кожного своє…та що там в нас нікому не відомо..але я знаю що це щось важке..а для душі незмірне та вагоме…#творчество #стихи #ВикторияСимсон
