Те, що проскомидія звершується за зачиненими дверима, не означає, що вірні не є її учасниками. Адже ця жертва приноситься за «тих, що принесли, і тих, за кого принесли». Вірні беруть участь у проскомидії, подаючи прохання за себе самих та інших людей і приносячи пожертви. Покладання на одному дискосі «поіменних» частичок виявляє приналежність усіх вірних до одного Христового Тіла і через те сопричастя з Богом і одне з одним (див. Катехизм УГКЦ 348-354).
