У місті дерев'яних чоловічків усі готувалися до свята. Ось-ось мав розпочатися щорічний фестиваль ярликів.
Ось уже багато років гідні дерев'яні громадяни займалися однією і тією ж справою. Залежно від симпатій та антипатій вони роздавали один одному ярлички — зірки за добрі справи та сірі плями за погані. І ті, й інші дуже легко чіплялися на тіло ближньому, але відмитися від них було практично неможливо, якщо ти вже їх отримав. А щорічний фестиваль — щось на кшталт церемонії вручення моральних оскарів — визначав найбільшого щасливчика та невдаху…
Головний герой вважав себе найбільшим невдахою, доки не зустрів дівчинку, до якої не чіплялися ярлички - все особливо змінилося, коли вона розповіла, ЧОМУ!

свернуть