Урочище “Атак” на Берегівщині - унікальне місце на березі Боржави. Якщо зазвичай старі великі дерева ростуть 50 і більше метрів один із одним, то тут вони ростуть зовсім поруч, формуючи величні колони на відстані 10-20 метрів одне від одного, не конкурують між собою за вологу та поживу. Річка приносить достатньо поживи.
Вік дубів та ясенів тут сягає 150-350 років, їх висота понад 40 метрів, а діаметр окремих дерев - 1,5 метрів.
Керівник нашої організації, @Богдан Проць багато років досліджує “Урочище “Атак”, і називає його “Долина Велетнів”.
Але унікальний заплавний ліс у заповідному урочищі “Атак” зберігся тільки на невеликими клаптику біля 50 га - на території, яку вдалося заповісти. Вже за кількасот метрів від таких самих дерев-велетнів залишились тільки пеньки.
20 років тому на Закарпатській низовині таких унікальних старовікових лісів як деревостани “Атаку” було понад 2 000 га, дотепер збереглись не більше десятої частини.
В Карпатах досі маємо ще кілька десятків тисяч гектарів старовікових лісів , здебільшого вздовж гірських хребтів. Але з кожним роком їх площа зменшується. Причина - вирубки, оскільки багато з них досі не отримали офіційного статусу “Пралісова пам'ятка природи”. Такі ліси можуть зрубати будь-якої миті, якщо побудують дороги для вивозу деревени.
Якщо на Львівщині, хоч іноді надто повільно, та все ж вдалося надати статус “Пралісова пам'ятка природи” близько 90% найціннішим лісам, то на Закарпатті та особливо на Франківщині - ситуація критична із часткою незбережених пралісів.
Вже тривало обласна рада на Закарпатті блокує надання статусу “пралісова пам'ятка природи” тисячам гектарів цінних лісів. Значна частина лісгоспів на Івано-Франківщині та на Закарпатті пасивно або активно саботує реалізацію закону про збереження пралісів. Міндовкілля не надто переймається охороною пралісів, вбачаючи у них “перестиглий ресурс” хоча має унікальну можливість, адже напряму контролює лісгоспи. Усе це призводить до того, що десятки тисяч гектарів старовікових лісів впродовж останніх років вже пішли “під пилу”. А ще десятки тисяч гектарів можуть бути зрубаними вже протягом наступних кількох років, адже, вони в документах лісівників позначені не як “пралісова пам'ятка природи” (якими вони мали б бути згідно із законом та якими вони по факту є! ), а як “перестійний ліс”.
Чи збережемо ми найцінніші старовікові ліси України їх для наступних поколінь? Великою мірою це залежить і від того, як швидко ми зможемо захистити їх надавши охоронний статус.
#мандри #мандрівка #подорожіукраїною #закарпаття #варто_відвідати #вартопобачити #ліси #праліс
