В суботу 8 квітня Гніваньська спільнота: футболісти, друзі та просто не байдужі громадяни зібралися на стадіоні Цукровик для того, щоб вшанувати пам’ять загиблого в українсько-російській війні футболіста та патріота Олега Рогозянського. В честь нього було проведено футбольний турнір чотирьох у якому взяли участь команди з Ворошилівки, Селища, Сутисок ну і звичайно тутешній колектив ФК Гнівань. За турнірними баталіями спостерігали як вболівальники так і сім’я загиблого героя. Спортивне дійство проводилося за системою плей-офф.
Спочатку команди тягнули жереб і відповідно до нього перший поєдинок був зіграний між Фаворитом з Ворошилівки та господарями змагань. На старті матчу краще себе показали гніванчани. Ще у першому таймі вони забили три голи забезпечивши собі хороший гандекап. В другій половині гра вирівнялася, Фаворит пропустив четвертий м’яч, але одразу відіграв один. Після цього вже всі думали, що гра вирішена, але сталося не так як гадалося. Фаворит сціпивши зуби почав чітко та систематично йти на камбек. За кілька хвилин до закінчення поєдинку вони відіграли ще два голи і відтавали вже мінімально. І за митєвості до фінального свистка Ворошилівчани таки зрівнюють рахунок і переводять гру у серію післяматчевих пенальті. Але вже у ній Фортуна була на боці Гнівані, майстерно себе показав їх голкіпер, який чудово парирував два м’ячі і приніс своїй команді перемогу.
У другому півфіналі зустрілися ФК Град з Селища та ФК Авангард із Сутисок. Цю зустріч уже кардинально відрізнялася від попередньої. Суперники грали рівно та обережно з акцентом на оборонні редути. Протягом першого тайму моментів біля воріт що одних що інших було не багато і в основному всі підступи блокувалися автобусами захисту. На старті другого тайму Авангард змінив тактику та ринув вперед великими силами, чим поставив Град не в зручне становище змусивши помилятися, в одній з таких атак, гравець Авангарду промчав з м'ячем по правому флангу, виконав подачу на дальню стійку, де головою замикав партнер, у захисника Граду був шанс врятувати команду від голу, але підступний рикошет лише допоміг шкіряному потрапити до сітки воріт. Далі знову почалася затяжна боротьба і Сутиски стали грати по рахунку. Відповідно єдиний гол став визначальним у цьому матчі 1-0 і Авангар йде у фінал.
Одразу опісля півфіналів зустрілися між собою в товариському матчі дві юнацькі футбольні команди 2010-2011 років народження ФК Вороновиця та ФК Гнівань. Ці дві команди давно між собою товаришують і вже провели безліч поєдинків як у турнірних рамках так і у тренувальних спарингах, тому головним завданням поточної зустрічі було з користю провести час набравшись певної долі досвіду і звичайно ж відати шану Олегу Рогозянському. До слова у складі гніванчан грала старша донька героя Вікторія Рогозянська, яка пішла по стопам батька і також обожнює гру мільйонів. В подібних матчах не так важливо хто став переможцем, а хто переможеним, тому діти з обох команд отримали приємні подарунки з рук дружини Олега. І саме ось це нове покоління повинно пам’ятати та шанувати всіх тих хто став на шляху дикої орди та не дав захопити Україну.
Опісля юнацького футболу за бронзу між собою посперичалися ФК Град та Фаворит з Ворошилівки. Гра вийшла динамічна та цікава. В першому таймі рахунок відкривають гравці з Селища і після забитого голу Ворошилівчани починають набавляти темпу та все інтенсивніше створюють тиск на штрафний майданчик Граду. Безліч ударів та атак від них не увінчалися успіхом, але іще один гол на контрвипаді вдається реалізувати градівським хлопакам. До слова обидві реалізації записує до свого активу Максим Косюк. Рахунок 2-0 утримується до фінального свистка і Селещанський Град стає бронзовим призером Турніру пам’яті Олега Рогозянського.
Ну і матч на який всі чекали звичайно ж відбувся вкінці офіційної частини турніру. На зелений прямокутник в фіналі вийшли ФК «Авангард» з Сутисок та місцевий ФК «Гнівань». Гра як сказав капітан гніванчан йшла до першого голу і він був забитий господарями турніру з пенальті. Далі боротьба продовжилася, але перший тайм так і закінчився мінімальною перевагою Гнівані. В другій половині Сутиски будь яким способом старалися наверстати упущене, але отримали ще два м’ячі до своїх воріт. Ну і вкінці-кінців як ви вже розуміли гравці гріванської громади завершують фінальний матч такою символічною для себе перемогою та отримують перше місце турніру пам’яті свого друга Олега Рогозянського.
Після фінального поєдинку відбулось дуже емоційне закриття змагань, на ньому друзі та сім’я Олега згадували загиблого героя розповідаючи про його любов до футболу та України. Пряму мову з закриття пропоную послухати наживо з перших уст. Само собою відбулася і церемонія нагородження де було вручено пам’ятні медалі та кубок призерам та учасникам турніру. Кубок було вирішено зробити перехідним і у міжтурнірний період залишати його в сім’ї Олега в знак пам’яті та пошани бійця.
