На Міжнародній безпековій конференції у Галіфаксі вперше після пандемії зібралися більше трьох сотень впливових людей світу. Вони мають на меті посилити демократію, свободу, захист прав людини і глобальну безпеку.
Теми дискусій у Галіфаксі принципово важливі. Інтерес до України тут великий. Наша команда отримала величезну кількість запитів про зустрічі. Починаючи від конгресової делегації, яка тут дуже потужно представлена. І сенатори, причому з обох партій: і республіканці, і демократи. І у нас була дуже жвава дискусія з нашими американськими союзниками і партнерами. Були активні обговорення з урядовцями. І тут ми бачили і представників Європи, і міністрів закордонних справ. І Хорватії, і державного секретаря міністерства внутрішніх справ Німеччини. І велику кількість інших представників міністерств, з якими ми маємо величезний досвід співпраці протягом попередніх 5 років. І сьогодні виробляємо спільну стратегію.
Маємо потужну підтримку з боку канадців. І тональність дискусії вчора була фантастичною. Сьогодні ж ми бачили, що вона трохи змінилася. Вони дуже добре обізнані в розслідуванні Bellingcat по справі «вагнерівців». На жаль, це має ефект ерозії довіри до України з боку партнерів. З 2014 року ми з величезними зусиллями завойовували довіру до української розвідки, до українських Збройних Сил, до українського вищого політичного керівництва. Для того, щоб нам без обмежень надавали всю необхідну інформацію.
Я твердо переконаний, що українській владі, українській державі зараз треба проявити декілька ініціатив для того, щоб цю довіру відновити. Серед цих ініціатив окремі партнери не виключали, що може бути і проведення спільного розслідування за участі наших іноземних партнерів факту витоку цілком таємної інформації про організацію спеціальної операції по затриманню 33-ох «вагнерівців», які мають безпосереднє відношення до можливих процесів проти країни-агресора Росії в різних судах. Починаючи від МН-17 і закінчуючи збиттям нашого літака з десантниками. Починаючи від злочинів, які творилися на окупованій території, і завершуючи злочинами у Сирії і Лівії.
І для того, щоб зупинити процес втрати довіри Україною, українська держава має запросити до процесу розслідування представників наших партнерів. Для того, щоб показати, що нам нема чого ховати.
Сьогодні ми бачимо декілька висновків. Перше: українські розвідники провели блискучу операцію, довівши, що вони є одними з кращих у світі. Друге: українські розвідники зараз потребують захисту. Бо намагаючись прикрити свою як мінімум злочинну бездіяльність, цвіт української розвідки звільнили і погрожують кримінальним переслідуванням. Погрожують ті, хто несе повну відповідальність за зрив цієї операції, намагаючись прикрити або власну зраду, або власний хаос і некомпетентність. Нехай вони самі обирають, по якій статті вони будуть за це відповідати.
Отже я закликаю: українських розвідників треба захистити. Українські розвідники мають бути відновлені на посадах. Їм має бути надана охорона. І вони мають бути важливі не лише в проведенні розвідки, а й у свідченнях по відновленню довіри і по захисту української національної безпеки. Це – мої вимоги до діючої влади. Альтернативи цьому шляху немає. Бо ситуація буде ще гірша. На жаль, не тільки для вас, але і для України. Тоді ми цього допустити точно не можемо. І, на жаль, сьогодні ця тема вже присутня в Галіфаксі.
