На великокняжому престолі в Києві засів Володимир, син Святослава, наймолодший з його синів, онук святої Ольги-Олени.

Знав князь, що віра, яку сповідує Русь, – не є добра, що нема сили ані в Перуна, ані в Дажбога, ні в інших ідолів;

Зібравши чисельне військо, Володимир вирушив на південь та відвоював грецьке місто Херсонес у Криму. Від візантійських імператорів Василія та Костянтина князь-язичник вимагав руки їхньої сестри, царівни Анни. Імператори погодились видати свою сестру за Володимира, але за умови, що той прийме християнську віру.

1 серпня 988 року, освятивши молитвою води Дніпра, грецьке духовенство, очолюване першим Митрополитом Київським святителем Михаїлом, охрестило велику кількість киян, що зібралися на березі річки, яка стала духовною купіллю нашого народу.

Святий рівноапостольний князь Володимир сприяв поширенню християнства по всій Русі. За свідоцтвом “Повісті времяних літ”, князь Володимир “повелі рубити церкви і поставляти по містом, іде же стояху кумири... І нача ставити по градом церкви..."

свернуть