На березі Дніпра є музей, створений руками українських патріотів. Засновники цієї експозиції вважають, що всі євразійські цивілізації, включно з шумерською, виходять корінням з Арату.
Її географічний центр близько 7000 років назад був там, де сьогодні знайдена археологічна культура Кукутені - Трипілля.
Трипілля — село Обухівського району Київської області.
Розташоване на правому березі Дніпра, у долині річки Красна (ріка). Назва його, як вважають (помилково), пов'язана з характером місцевості: тут сходяться три родючі долини, три поля, розмежовані річками Стугною, Красною та Бобрицею. Біля р. Бобриці три поселення трипільської культури, одне з них досліджував у 1897 та 1901 р. Вікентій Хвойка.
При в'їзді в село Трипілля височіє Дівич-гора, на якій було розкопано жертовник богині-діви зарубинецької культури. На території с. Трипілля збереглися могильник зарубинецької культури Дівич-Гора (ІІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.), залишки давньоруського городища — рештки міста Треполя, згаданого в літописі від 1093 р. як уже існуюче. Вірогідніше за все, побудоване воно було близько 1032 р., коли Ярослав Мудрий, укріплюючи кордони Русі, ставив міста по Стугні.
Місто Треполь відігравало значну роль у Київській Русі. Вже у другій половині ХІ ст. воно було одним із центрів ремесла і торгівлі і вважалося «водними воротами». Біля нього знаходилися стоянки торгових суден, що ходили по Дніпру. У місті розвивалося гончарство. Вироби місцевих майстрів вивозилися далеко за межі Київської землі.
Треполь був також важливим укріпленням, що захищало Русь від нападів печенігів, а пізніше — половців, а також збірним пунктом для військ руських князів, які вирушали на боротьбу з кочовиками.
Згадується в літописах Треполь і в 1135 та 1205 рр. Під час монголо-татарської навали, наприкінці 1240 р., місто було пограбоване і спустошене, але вже в 1300 р. Треполь згадується серед відроджених міст Київської землі.
Від Трипілля беруть початок і йдуть у різні боки Змієві вали.
Трипільська культура, або культура Кукутені (рум. Cucuteni, або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та річкою Дніпро на території сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тис. км². В часи розквіту цій культурі належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість жителів деяких з них перевищувала 15 тис. осіб. Країну трипільців у псевдо-науковій літературі іноді також називають Українська Аратта.

свернуть