Відповідно до власної настанови відображати в художній літературі життя усіх прошарків українського суспільства І. Нечуй-Левицький не оминає і представників духовенства. Життя і побут духовенства були добре відомі письменнику. Батько І. Нечуя-Левицького був священиком і численна рідня теж була пов'язана з цим суспільним станом. Крім того, письменник здобув вищу духовну освіту.
У повісті розкривається думка про змізерніння людської душі, про згубність розладу з живими потребами народу, про явища морального занепаду серед духовного стану. Художньо осмислюючи життя і побут не тільки духівництва, а й самого українського народу, письменник глибоко замислюється над проблемою ставлення до Бога і релігії, над необхідністю наближення до них. Показавши позбавлене духовних цінностей життя священиків, автор порушив проблеми філософського порядку ─ питання сенсу життя і пошуку щастя.
=======================
мова: українська
=======================
читає: Олександр Ролдугін
=======================
частина 1: [ Ссылка ]
частина 2: [ Ссылка ]
=======================
#Аудіокниги #Нечуй-Левицький #Старосвітські_батюшки_та_матушки #Олександр Ролдугін
Ещё видео!