Складно навіть уявити, скільки дивного і цікавого можна побачити, подорожуючи Україною! Скільки всього незвіданого і таємного знаходиться на території старовинних міст нашої країни! Стіни замків, фортець та храмів прямо-таки розповідають історію минулих часів.
Лубни якраз те місто, яке подарує вам безліч вражень!


Лубни́ (давніша назва Лубно) — місто обласного підпорядкування в Полтавській області України.

Колишня резиденція князів Вишневецьких, столиця "Вишневеччини" впродовж 1639–1648 років. У місті було проголошено "Лубенську республіку", яка існувала з 1905 року до 1907 року.

Лубни — це найдавніше з відомих міст на Полтавщині.

Місто засноване Великим князем Київським Володимиром I Святославичем в 988 році на честь прийняття християнства. Спочатку це була невелика дерев'яна (луб'яна) фортеця над Сулою (в районі урочища "Верхній Вал").

У серпні 1107 року під Лубнами великий князь київський Святополк II разом із Володимиром II Мономахом та іншими князями завдали важкої поразки половцям, якими командували Боняк і Шарукан.

У 1239 році Лубни зруйнувала монголо-татарська навала.

Замок тут 1589 збудував черкаський староста князь Олександр Вишневецький. З часом місто розвивалося — вже у 1591 році воно мало Магдебурзьке право. Тут був збудований один із найкращих в Європі замків Яреми Вишневецького.

XVII—XIX століття.
Поряд із містом, за фінансової підтримки Раїни Вишневецької, у 1619 році Ісаєю Копинським було засновано православний Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир, у якому освячувались всі гетьмани України.

У 30-ті роки 17 століття Лубни стають центром могутніх селянсько-козацьких повстань Карпа Скидана, Павла Бута, Кизима, Якова Остряниці.

З 1638 року — Лубни — в складі Переяславського полку.
У 1648–1781 рр. Лубни — центр Лубенського полку.

У роки Національно-визвольної війни 1648 — 1654 під проводом Богдана Хмельницького відзначився Лубенський козацький полк.

Головною святинею краю були нетлінні мощі Костянтинопольського патріарха Афанасія ІІІ Пателарія, похованого у Мгарському монастирі в 1654 році.

З 1709 році в місті діяли одна з перших в Україні польова аптека і ботанічні сади для розведення і використання лікарських рослин засновані за вказівкою царя Петра І.

До Полтавської битви 1709 року місто було найбільшим на теренах сучасної Полтавської обл.

У 1885 році у с. Круглик під Лубнами Катерина Миколаївна Скаржинська відкрила перший приватний музей в історії України на теренах українських земель.

У місті було засновано знамениту Лубенську чоловічу гімназію, багато випускників та учнів якої відомі далеко за межами України.
XX століття.

Промисловий розвиток міста прискорився після того, як містом пролягла залізниця (1901).

1912 року в Лубнах була створена науково-дослідна станції лікарських рослин, співзасновником і першим директором якої став Петро Гавсевич. Це була перша на території України і колишньої Російської імперії науково-дослідна станція лікарських рослин.

14 березня 1918 року під час Україно-московської війни 1917—1918 рр., визволили Лубни від комуно-московських окупаційних військ.

З 1923 комуністи роблять Лубни райцентром і центром Лубенської округи.
Торкнулася Лубен і гірка хвиля кривавого сталінського терору. В 1932–1933 роках жителі міста, як і тисячі мешканців навколишніх сіл масового убивств влаштованого більшовицькою владою голодомором.

У Лубнах німецька влада відкрила 1 вересня 1942 р. ґебітскомісаріат: місто стало центром Лубенського ґебіту.

На території учительського інституту і залізничної школи № 8 створили табір військовополонених — Дулаг № 171. За два роки загинуло і померло 19,5 тис.

Після дворічної окупації Лубенщина 17 — 19 вересня 1943 року була визволена військами 40 армії Воронезького фронту.

Сьогодні Лубни — значний промисловий і культурний центр.
День міста — 18 вересня.


Ведуча - Лілія Рубан
Автор і продюсер - Лілія Рубан
Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін
Режисер - Влад Сакін
Оператор - Марян Ботвин
Монтаж - Андрій Желтов , Лілія Рубан
Директор проекту - Володимир Рубан
Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга
PR-менеджер - Лариса Манєк
Фотограф - Віктор Ковалевський.
Група підтримки - Раїса Галета, Євген Кириченко
Production - Ruban Production™

Особиста подяка:
Галина Гойда - вишивальниця, Заслужений майстер народної творчості України
Валентина Панченко - майстер -флорист
Тетяна Сафронова - науковий працівник краєзнавчого музею ім. Гната Стеллецького
Віта Коваленко - начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю виконавчого комітета Лубенської міської ради.

свернуть