Заспокійлива релакс музика для серця та відпочинку
[ Ссылка ]
@RelaxMusicBox
-----------------
Пісня "Я піду в далекі гори " у виконанні народного артиста України Василя Івановича Зінкевича
--------------------------------------------------------------------------------
Підписатися на канал "Серце України" [ Ссылка ]
--------------------------------------------------------------------------------
Музика: Володимир Івасюк
Слова: Володимир Івасюк

Текст пісні

Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину,
І попрошу вітра зворів
Щоб не спав, не спав до днини,
Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що кохають очі сині.

Приспів:
Мила моя, люба моя,
Сонця ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку,
Квіти весняні.

Не ховайсь, ти, сивий вітре,
Бо знайду тебе я всюди;
Білі квіти, ніжні квіти,
Все одно моїми будуть.
Перейду я бистрі ріки,
І піднімуся за хмари
В твоє царство, де смереки
Із зірками в'ють хорали.

------------
Василь Зінкевич / Vasyl Zinkevych
Зінкевич Василь Іванович (01.05.1945, с. Васьківці Ізяславського району Хмельницької області) — видатний український естрадний співак (тенор). Народний артист України (1986), лауреат Національної премії України їм. Т. Г. Шевченка (1994). Закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва у Чернівецькій обл. (1968) та Рівненський інститут культури. 1968-1974 — художній керівник народного ансамблю «Смеречина». У 1968-1975 – соліст ВІА «Смерічка» Вижницького будинку культури та Чернівецької обласної філармонії. Від 1975 — соліст, а потім художній керівник ВІА «Світязь» Волинської обласної філармонії. Від 1993 року гастролює із сольними програмами. Живе у м. Луцьку.

Народився 1 травня 1945 року в селі Васьківці Хмельницької області. Шлях до зіркової слави артиста пролягав через Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва, танцювальний колектив «Смеречина». Восени 1968 року, після служби в лавах ЗС СРСР, Василя Зінкевича запрошує в ансамбль «Смерічка» художній керівник Левко Дутковський. Василь працює солістом і через рік, по приходу в колектив юного співака Назарія Яремчука, вони удвох складають зоряний дует, який в майбутньому приносить ВІА «Смерічка» всесоюзне визнання і феноменальну популярність. У Розтоках Василь Зінкевич, разом з Володимиром Івасюком, успішно знявся в танцювальних сценах в художньому фільмі «Білий птах з чорною міткою». У 1971 році в Карпатах, у мальовничому містечку Яремче був знятий і показаний по Центральному телебаченню музичний фільм Мирослава Скочиляса та Романа Олексіва «Червона Рута». У цьому фільмі герой Василя Зінкевича – молодий шахтар Борис із Донбасу – виконав багато українських пісень молодого буковинського композитора і поета Володимира Івасюка: «На швидких поїздах», «Мила моя», «Залишенi квiти» (на музику Валерія Громцева), але кульмінацією музичного фільму було виконання молодим співаком пісні про щасливе і справжнє кохання – «Червона рута». У цьому ж році солісти ансамблю Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і молодий композитор Володимир Івасюк беруть участь у підсумковому телеконкурсі «Пісня року» в місті Москва. Вони успішно виконують пісню «Червона рута» в супроводі оркестру Всесоюзного радіо і телебачення під керівництвом Юрія Силантьєва, що приносить колосальну популярність автору і молодому колективу “Смерічки”. Пісня звучить по всьому Радянському Союзу. У складі ВІА «Смерічка» Василь Зінкевич багато гастролює по нашій країні і за кордоном, і скрізь їх чекає успіх та симпатія глядачів.
У 1972 році на Центральному телебаченні Василь Зінкевич, Назарій Яремчук та ВІА «Смерічка» беруть участь у Всесоюзному телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти», успішно виконують пісню Левко Дутковського «Горянка» на слова поетів М. Леонтюка та С. Борисенка і отримують звання лауреатів. У складі ВІА «Смерічка» Василь Зінкевич виконує пісні: «Сніжинки падають», «Ти прийди в синю ніч», «Бажання» (Л. Дутковський – А. Фартушняк), «Скажи, скажи» (В. Громцев – В. Бабух), «Осінь прийшла» (Г. Скупинський – Б. Касієв), «Відлуння твоїх кроків» (В. Івасюк – В. Вознюк), а також у дуеті з Назарієм Яремчуком: «Червона рута», «Мила моя», «Пісня буде поміж нас» (автор В. Івасюк), «У Карпатах ходить осінь»( Л. Дутковський – А. Фартушняк), «Ой, чия ж то крайня хатка» (Г. Скупинський – слова народні), та багато інших. Співак приймає участь в запису пісень на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія» на перший міньйон, а також для першого диску-гіганту ансамблю «Смерічка». У 1975 році Василь Зінкевич залишає ВІА «Смерічка». Через хворобу зв’язок він не міг співати, поїхав до Ленінграду, думав там лишитися працювати. Але, на щастя, лікарі йому допомогли, повернули голос, і саме тоді нагодився Валерій Громцев і запросив його на Волинь. Василь Іванович переїжджає до Луцька. Співак відновлює свою творчість і працює в українському ВІА «Світязь» (колишній ВІА «Карпати»), художній керівник Валерій Громцев.

свернуть