Рибам, так само як й усім, для підтримання життєдіяльності потрібен кисень. Як відомо, більша частина кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин. У холодній прісній воді його розчиняється більше, ніж у теплій солоній. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший – у нижніх, а за певних умов його там може зовсім не бути. На суші кількість кисню досить велика й майже завжди незмінна. Один літр повітря містить його близько 210 куб. см. У такому ж об’ємі води кисню не більше 10 куб см, тобто у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, кажуть члени українського товариства мисливців та рибалок, риби повинні постійно шукати місця багаті на кисень.
Саме тому рибалки щороку прорізають лід та роблять ополонки. Сильні та стійкі морози цієї зими створили вкрай несприятливі умови для зимівлі риби. Товщина криги на більшості з водойм продовжує збільшуватись. Запаси кисню, сконцентровані під крижаним покровом, витрачаються на процеси гниття решток рослин і тварин, які нагромадилися на дні водойм за весняно-літній період. Ця ситуація веде до зменшення кількості кисню у воді і загрожує виникненням заморних явищ.
Основним методом боротьби з задухою є аерація (насичення води киснем). Для цього необхідно рубати ополонки на водоймах, механічними засобами переміщувати воду в ополонках, збагачуючи її киснем, перекачувати воду через повітря з однієї ополонки в іншу насосами та помпами. Не завадить розчищати сніг з льоду на якомога більшій площі.
Підписуйтесь на наш канал YouTube "ІнформБюро"
[ Ссылка ]


Присоединяйтесь к нам
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]
[ Ссылка ]

свернуть