На Запорозьку Січ жінок не пускали, а якщо хтось з козаків таки наважувався таємно провести туди представницю слабкої статі, його карали на смерть. Проте, жінки відігравали важливу роль протягом усієї історії українського козацтва. Жінки Козацької України в тогочасній соціальній ієрархії завжди були на рівних з чоловіками. Життєва активність українок не обмежувалась доглядом за домашнім господарством та вихованням дітей. Вони, перш за все, оберігали духовність та турбувались про культуру українського народу. Зважаючи на неспокійні часи і близькість кордонів, жіноцтво брало активну участь і у бойових діях, захищаючи разом з чоловіками свої поселення від нападників. Як, наприклад, відважна отаманша Настя, яка носила шаблю, шаровари, шапку і «кілька років держала у себе ватагу козаків, а як умерла, то тоді тільки й дізналися, що вона дівка». В постанні під проводом Якова Острянина 1638 р. активну участь брала дружина кодацького сотника Семена Мотори — Варвара, яка відзначилась під час захисту повстанського табору біля Жовнина. Вона відстрілювала важливих персон у ворожому таборі, а шість козаків заряджати мушкети для неї. Під час облоги міста-фортеці Буші 1654 року, коли переважна частина чоловіків загинула, жінки та дівчата продовжували чинити опір частинам польського війська під орудою дружини місцевого сотника Зависного Мар’яни. Вони всі загинули, підірвавши себе разом з ворогами. Свій слід в історії залишили і дружини гетьманів України Богдана Хмельницького та Івана Скоропадського.
Про найвідоміших жінок козацької доби дивіться в 9 випуску програми «Козацька звитяга». Тему коментує краєзнавець Ганна Черкаська.

свернуть