Переклад тексту пісні внизу під відео. Українські субтитри можна налаштувати у відеоплеєрі.
POSLOUCHEJ DESKU PŘÍBĚHY:
[ Ссылка ]

KUPUJ DESKU PŘÍBĚHY:
www.lipobpm.cz

[ Ссылка ]
[ Ссылка ]

BOOKING (LIPO & BAND): martin.kasal@redheadmusic.cz

VIDEO:

Námět a režie: JONÁŠ „LIPO“ ČERVINKA
Hráli: VIKTOR ZAVADIL, BARBORA VÁCHOVÁ, CHRIS LISSSI, MIROSLAV STRAKA
Kamera: TOMÁŠ FIALA
Střih: PETR NĚMEC
Pomocná režie: KRYŠTOF SADÍLEK
Color grading: KRYŠTOF SADÍLEK
Produkce: ONDŘEJ URBÁNEK
Vizáž: LENKA SEDLMAYEROVÁ
Styling: DUŠAN CHRÁSTEK
Poděkování: RITA KINDLEROVÁ, INNA BILANYN, OLEXANDR POPOV,
ROMAN ŠIRLO, TOMÁŠ PRCHAL, OSA

Videoklip vznikl za podpory OSA.

SONG:

Hudba: ONDŘEJ „ODD“ TURTÁK, JONÁŠ „LIPO“ ČERVINKA
Text: JONÁŠ ČERVINKA
Rap: LIPO
Zpěv: ODD
Hudební produkce: ONDŘEJ TURTÁK
Mix & Master: ONDŘEJ TURTÁK


VIDÍM, JAK SE STMÍVÁ

TEXT:

I.
Řekla jsi zlý věci, máš strach, jak to s náma bude.
Já to chápu, hrdost ale není pýcha.
Víš, že jinou nechci, když tě vidím, jak se směješ,
vše je snazší, i když přestávám často pak dýchat.
Jen teď moje srdce drásá, když ví, že mou vlastní zemi
právě drtí kroky šílenýho obra.
Dobře chápem oba, že mír není zdarma.
Každá ztráta dobra je vždy pro svobodu lidí prohra.
Těm, co chtějí lítat, občas realita stříhá křídla,
ale snažíme se dát jí vlastní význam.
To jen zpečetila slabá víra, ten strach,
co se stane s námi, brání překonat ty temný místa.
Naivní či hrdina, hranice tu bývá tenká.
Nejsem zas tak prostej, něco o životě vím.
I tak stojím na peronu s kufrem, víš, že musím.
I když to, co nemám ve svý moci, asi nezměním.

REF:
KDO NEMÁ, CO BY DAL, TAK MU ZBÝVÁ ZPÍVAT.
TY JSI SAMA A JÁ DÁL VIDÍM, JAK SE STMÍVÁ.
VŠECHNO TI TO PŘIZNÁVÁM.
A BOJÍM SE TU ZŮSTAT SÁM.
KDO NEMÁ, CO BY DAL, TAK MU ZBÝVÁ ZPÍVAT.
TY JSI SAMA A JÁ DÁL VIDÍM, JAK SE STMÍVÁ.
VŠECHNO TI TO PŘIZNÁVÁM.
A BOJÍM SE TU ZŮSTAT SÁM.

II.
Ještě mě viníš, ale odpověz mi na otázku,
jak to ty ve svým srdci doopravdy cítíš?
Nejde se jen umenšovat, jako slabá oběť končit
zamotaná v jeho neprostupných sítích.
Tohle není život, o kterým si loni snila.
Ani já jsem o něm ale nesnil moje milá.
Když zavřu oči, cítím dotek tvojí ruky,
jako bys tu se mnou alespoň na malou chvíli byla.
Čekáš věrně jako maják na útesu.
Jeho světlo povede mě, až se budu blížit z dáli.
Co teď asi právě děláš, ve vzduchu je cítit jaro.
Jen bychom se spolu líbali a smáli.
Tam, kde se jeví, že už žádný život není,
že je všude jenom popraskaná vysušená zem.
Tam, kde už nejmíň čekáš překvapení,
narazíme jako my dva spolu nečekaně na pramen.
Narazíme na pramen.

REF:

ДИВЛЮСЬ, ЯК СМЕРКАЄ
(переклад на УКР: Рiта Кіндлерова та Інна Біланин)

І.
Ти сказала страшні речі, ти боїшся, що з нами буде.
Я це розумію, проте гордість – не пиха.
Знаєш, що не хочу іншу, коли бачу, як смієшся,
все йде легше, хоч і часто потім бракує дихання.
Тільки моє серце рветься, коли бачу, як тепер
мою землю нищать кроки безумного велетня.
Ми дуже добре знаємо, що за мир треба платити.
Кожна втрата добрá – завжди програш людської свободи.
Дійсність часом обрізає крила тим, хто прагне літати,
та ми намагаємось їй власне значення надати.
І тільки слабка віра це скріпила, той страх,
що з нами буде, не дає подолати ті темні місця.
Наївний ти чи герой, межа тут тонка буває.
Я не такий і простий, дещо про життя знаю.
То ж на пероні я з валізою стою, ти знаєш, що я мушу.
Хоча те, що не під силу, мабуть, я все ж не зрушу.

ПРИСПІВ:
ТОЙ, ХТО НЕМАЄ ЩО ДАТИ, ТОМУ ЛИШАЄТЬСЯ СПІВАТИ.
ТИ САМА, А Я ДИВЛЮСЬ, ЯК ПОЧАЛО СМЕРКАТИ.
ТОБІ У ВСЬОМУ ЗІЗНАЮСЯ.
Я САМ ЛИШИТИСЬ ТУТ БОЮСЯ.
ТОЙ, ХТО НЕМАЄ ЩО ДАТИ, ТОМУ ЛИШАЄТЬСЯ СПІВАТИ.
ТИ САМА, А Я ДИВЛЮСЬ, ЯК ПОЧАЛО СМЕРКАТИ.
ТОБІ У ВСЬОМУ ЗІЗНАЮСЯ.
Я САМ ЛИШИТИСЬ ТУТ БОЮСЯ.

II.
Ще звинувачуєш мене, проте скажи мені таке:
як ти в своєму серці це насправді відчуваєш?
Не можна тільки відступати, слабкою жертвою лишатись
навіки скованою у його тенетах.
Це не життя, про яке ще торік ти мріяла.
Та й мені таке не снилось, моя люба.
Та коли заплющу очі, відчуваю я твій дотик,
наче ти тут зі мною хоч на мить була.
Ти чекаєш віддано, немов маяк на скелі.
Його світло буде вести, як вертатимусь звіддалі.
Цікаво, шо ти зараз робиш, коли весна в повітрі.
Ми би просто цілувались і сміялися разом.
Там, де здається, що життя вже немає,
що всюди лиш потріскана та висохла земля.
Там, де найменше цього ти чекаєш,
зненацька натрапимо ми вдвох на джерело.
Натрапимо на джерело.

ПРИСПІВ:
«Надія – це здатність трудитися заради певної мети лише тому, що ця мета
добра і прекрасна, а не тому, що вона дає шанси на успіх».

Вацлав Гавел

#Lipo #VidimJakSeStmiva #UniversalMusic

свернуть