Українська пісня, українське слово, українська культура, українство загалом цілком заслуговують на нашу увагу!
Невже це треба доводити?! Треба!
ЧИТАЮ ВГОЛОС НАЙКРАЩЕ УКРАЇНСЬКЕ

***
ІЗ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
©Тарас Шевченко

Читає Вікторія Сергієнко (Viktoriia Sergiienko)
Музика: Людвіг ван Бетховен «Місячна соната»

Картини:
1. Автопортрет Шевченка (1840 р., олійні фарби, овал, 43 см х 35 см);
2. Автопортрет Шевченка в дзеркальному відображенні (1843 р.).
Шевченко зобразив себе за роботою біля стола з олівцем і папером в руках;
3. Мадонна з немовлям (1482-85 р., 85 см х 62 см) Лука Сіньореллі.

***
Вірші:
1. Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в бога. .......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур'яні
Молюся богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє —
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала
Та й почула, що я плачу,
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала .....

Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... Лани, гаї, сади!
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. а й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи, на ниві,
Нічого б на світі не знав,
Не був би в світі юродивим,
Людей і бога не прокляв!..

2. Село! І серце одпочине... ( фрагмент з «Княжна»)
3. У нашім раї на землі...
4. На панщині пшеницю жала...
5. І досі сниться: під горою...

#СерцяГолос #ВікторіяСергієнко #ТарасШевченко

свернуть