У чому суть ефективного управління?
У спроможності перемістити людські та матеріальні ресурси зі сфери низької продуктивності у сферу високої продуктивності. Саме це і треба відстежити, оцінюючи якість управлінського процесу на рівні школи.
По-перше, ефективне управління передбачає мінімізацію впливу, адже надлишковість у застосуванні будь-яких методів управлінського впливу зрештою веде до їх знецінення та призводить до інших негативних організаційних та психологічних наслідків (демотивації роботи педагогічного персоналу, формування «навченої безпорадності», перевантаженості заступників директора школи тощо).
По-друге, якщо директор хоче керувати педагогічною системою школи як саморегульованою структурою, йому слід навчитися керувати не людьми, а процесами*. За домінуючого тепер функціонального підходу, вчитель спрямовує основні зусилля на те, щоб виконати «вказівки» завуча, завуч - директора, директор - начальника управління освіти... Тобто вся система шкільної освіти працює за принципом «начальник для начальника».
*Процес – це сукупність взаємопов'язаних дій людей, спрямованих на досягнення певного результату.
Якщо перефразувати відому думку М. Хаммера і Д. Чампі про те, що «не товари, а процеси їх створення приносять компаніям довготривалий успіх», щодо освіти вона могла б звучатиме так: «Не переможці предметних олімпіад(учні, які добре склали ЗНО, здобули високі місця у МАН тощо), а процеси їх підготовки приносять школам довготривалий успіх». Адже без якісних процесів неможливі якісні результати.
Процесний підхід передбачає розвиток лідерства та активне залучення педагогів до всіх аспектів діяльності школи, тож завдання керівництва школи - допомогти всім працівникам зрозуміти процеси, до яких вони дотичні.
В умовах процесно-орієнтованого управління людина, яка безпосередньо втягується у процес, «підпорядкована» не конкретній людині, а логікі та закономірностям процесу, який здійснюють взаємовідповідальні учасники.
Що саме має вміти керівник навчального закладу для того, щоб бути ефективним в умовах процесно-орієнтованого управління?
Сучасне бачення ролі освітнього менеджера полягає у визнанні того, що управління шкільною освітою має фокусуватися на процесах, тож він повинен опанувати методологію процесно-орієнтованого управління, зокрема:
• навчитись описувати та моделювати існуючі процеси,
• розуміти сутність та призначення тих чи інших процесів,
• уміти здійснювати оптимізацію цих процесів,
• бути спроможним налагодити ефективну співпрацю з колегами з тим, щоб якомога ефективніше здійснювати навчально-виховний та інші процеси,
• орієнтуватись на створення процесно-орієнтованих посадових інструкцій для працівників школи тощо.
Як визначити на якому рівні процесного управління знаходиться школа?
«Зрілість» будь-якої організації, як правило, визначають за ступенем формалізації та оптимізації процесів. Класична модель зрілості організації CMM(Capability Maturity Model), описує рівні формалізації та оптимізації процесів на різних етапах її розвитку:
Рівень 0 – Неповний процес.
Визначено лише загальну спрямованість діяльності.
Рівень 1 – Виконуючий процес.
Визначено необхідні процеси, але немає чітко усвідомленого бачення кожного процесу. Якість роботи цілком визначається індивідуальними здібностями, залежить від індивідуальних зусиль і «героїки». Успіх у чомусь одному не гарантує успіх в іншому.
Рівень 2 - Повторюваний процес.
У деякій мірі відстежується базові процеси(визначено завдання, процедури контролю та способи корегування), є достатній рівень організації(виконавчої дисципліни, планування тощо) для повторення попередніх результатів.
Рівень 3 – Сталий процес.
Встановлені і чітко виконуються певні узгоджені стандарти роботи. Усі процеси стандартизовані та інтегровані по всій організації.
Рівень 4 – Передбачуваний процес.
Можливо точно передбачити результат роботи, є база даних накопичених вимірювань, але не передбачаються гнучкі зміни у випадку появи нових технологій і парадигм.
Рівень 5 – Оптимізований процес.
Управління забезпечує цілеспрямований процес оптимізації/поліпшення. Йде пошук і освоєння нових методів роботи та модернових інструментів, а безперервне інноваційне вдосконалення супроводжується ефективним зворотним зв'язком.
Слід мати на увазі, що будь-які процеси мають певний цикл і внутрішню логіку саморозвитку. Якщо якісь процеси започатковано(інноваційних перетворень у системі забезпечення якості освіти, професійного розвитку чи, навпаки, деградації учительства ), вони будуть тривати до того часу, доки енергії цих процесів вистачатиме на їхній розвиток. Коли з'явиться енергія у нових процесів, розпочнеться руйнація старих.
Як визначити рівень управлінського контролю в школі?
Рівень управлінського контролю в школі можна визначити шляхом опитування за наступною шкалою в діапазоні від 0(практично відсутній) до 10 (явно надмірний).
Як визначити рівень довіри в педагогічному колективі?
Індекс довіри в педагогічному колективі можна визначити за шкалою від -10 до +10.

свернуть