Тропар, глас 5:
Перед святою Твоєю іконою, Владичице, ті що моляться зцілень сподобляються, і віри істинної пізнання здобувають, й нашестя агарянські відбивають. Також і нам, до Тебе взиваючим, гріхів відпущення випроси помислами благочестія серця наші просвіти
і Сину Твоєму молитву вознеси, щоб Він спас душі наші!
🙏
Почаївська ікона Божої Матері належить до числа найбільш шанованих святинь не тільки Української Православної Церкви. Вона відома у всьому слов'янському світі: її шанують в Україні, Боснії, Сербії, Болгарії та інших місцях. Поряд з православними на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять і християни інших сповідань. У Почаївській Лаврі, древньому оплоті Православ'я, чудотворна ікона перебуває близько 400 років. Чудеса, що відбуваються біля святої ікони, численні й засвідчені в монастирських книгах записами віруючих, що з молитвою зверталися про позбавлення від невиліковних недуг, звільнення від полону і напоумлення грішників.
Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері 23 липня/ 5 серпня було встановлено на згадку про позбавлення Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20 – 23 липня 1675 року.
Влітку 1675 року під час Збаразької війни з турками, у царювання польського короля Яна Собеського (1674 – 1696), полки, що складалися з татар, під проводом хана Нурредина, через Вишнівець підступили до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Слабка монастирська огорожа, як і кілька кам'яних будинків обителі, не являли ніякого захисту для оточених. Ігумен Йосиф Добромірський переконав братію і мирян звернутися до небесних заступників: Пресвятої Богородиці і преподобного Іова Почаївського. Ченці і миряни старанно молилися, припадаючи до чудотворного образа Божої Матері та до раки з мощами преподобного Іова. Вранці 23 липня зі сходом сонця татари тримали останню раду про штурм обителі, а ігумен велів співати акафіст Божій Матері. З першими словами «Взбранній Воєводі» над храмом раптово з'явилася Сама Пречиста Богородиця, «омофор світлосяйний розпускаючи», з небесними ангелами, що тримають оголені мечі. Преподобний Іов знаходився біля Божої Матері, кланяючись Їй і молячись за захист обителі. Татари прийнявши небесне воїнство за примару, у сум'ятті стали стріляти в Пресвяту Богородицю і преподобного Іова, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав. Жах охопив ворога. У панічній втечі, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря кинулися в погоню і захопили багатьох у полон. Деякі полонені згодом прийняли християнську віру і залишилися в обителі назавжди.
Текст: протоієрей Микола Капітула
Фото: Юлія Хмара
Співає Юлія Хмара
На ютуб:
[ Ссылка ]
Також акафісти, молитви і піснеспіви українською мовою. Підписуйтесь на канал, а також на сторінку в Інстаграм: molytva.ua
Подорожі і паломництва до святих місць на каналі: [ Ссылка ]
________________________
Якщо Ви бажаєте підтримати цей канал і проект «молитви українською мовою», картка для добровільних пожертв:
5168 7453 0170 3283
(Приват банк) Хмара Ю.
З поміткою «благодійний внесок»
PayPal: jusik2006@gmail.com
