Василь Семенович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).
За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Цей запис наприкінці 1960-х здійснив близький приятель В.Стуса Леонід Селезненко, а перезаписи зберігалися в Івана Калиниченка, Леоніди Світличної та Броніслава Омецинського. Оригінали запису представники КГБ вилучили у Л.Селезенка під час обшуку 1972 р. й не повернули.
👍Василь Стус. Вірші. Читає автор. Живий голос поета.
Теги
Українаукраїнськиймоваафоризмисловависловлюваннямудрістьмотиваціялітературавіршірозвитокписьменникпоетнаціядумкироздумидисидентборотьбагероїславаматикайданисмертьжиттяволячестьвічністьвійнанародправдалюбовсилавідвагасонцелюдинанезалежнокраїнанаціоналізмживий голосперший записчитає автораудіозаписСтусВасильОсліпле листя відчувало ярТи пам'ятаєш нічКуріють осені багаттяНАКЛИКАННЯ ДОЩУБЕЗСОННОЇ НОЧІУтекти б од себе геть світ за-очі