НЕБО
Я дивлюсь у простори небес…
Там домівка моя, де спочину;
Там побачу Того, Хто воскрес;
Він пригорне мене, як дитину.
Мої сльози рукою зітре
І подивиться ніжно у очі.
Скаже: «Доню, чекав Я тебе!»
О, як серце почути це хоче!
Там, у небі, не буде страждань,
Вже не буде лихої години
І на душу тяжких нарікань
Від недоброї, злої людини.
Там лунатиме пісня моя
Зі святими в чудовому хорі.
Прощавай же навіки, земля,
Мій притулок в небеснім просторі!
