Усі гори зеленіють,
Усі гори зеленіють,
Де богаті жито сіють.
А одная гора чорна,
А одная гора чорна,
Де орала бідна вдова.
Де орала, волочила,
Де орала, волочила,
Слізоньками помочила.
Як напала зима біла,
Як напала зима біла,
То й журиться вдова бідна.
Що ж мні, бідненькій робити,
Що ж мні, бідненькій робити,
Піду братенька просити.
Ой, братеньку, голубоньку,
Ой, братеньку, голубоньку,
Прийми з дітьми на зимоньку.
Ой, сестрице, перепілко,
Ой, сестрице, перепілко,
Скажи, в тебе діток скільки?
Раз четверо, раз п’ятеро,
Раз четверо, раз п’ятеро,
Усіх разом дев’ятеро.
Ой, сестрице, перепілко,
Як я сяду обідати,
Будуть в вічі заглядати.
Як ти сядеш обідати,
Як ти сядеш обідати,
Я виведу дітки з хати.
Ідіть, дітки, ідіть з хати,
Ідіть, дітки, ідіть з хати,
Будуть дядько обідати.
Пішли дітки до могили,
Пішли дітки до могили,
Та й припали до могили.
Та й припали до могили,
Та й припали до могили,
Як пташечки до калини.
Вставай, тато, вставай з гробу,
Вставай, тато, вставай з гробу,
Горе жити коло роду.
Вставай, тато, годі спати,
Вставай, тато, годі спати,
Йди нам хліба заробляти.
Ідіть, дітки, не гайтеся,
Ідіть, дітки, не гайтеся,
На мій хлібець не над’теся.
Запис 1981 року.
Уляна Кот - народна співачка з Волинського Полісся, з с. Крупове Дубровицького р-ну Волинської області. Свій багатий фольклорний репертуар, який налічує понад півтисячі пісень, вона успадкувала від матері Оксани Федорівни разом з ще одним мистецтвом - народним ткацтвом, яке подвоїло славу співачки і принесло їй звання заслуженого майстра народної творчості. Як каже сама Уляна Петрівна "Люблю співати за работою на кроснах. Тягну ниточку, а вона неначе утримує ниточку пісні в моїй голові".
Прекрасна пам’ять дозволила співачці зберегти у своїй скарбівні високовартісні і повні сюжети народних балад, сімейно-побутових і обрядових пісень, а вроджене музичне обдарування і хороший смак - інтерпретувати їх з великим почуттям і розумінням, ніби вслуховуючись у зміст кожної фрази. Будучи талановитим носієм фольклору, передаючи досвід молодшому поколінню, сталий учасник сільського фольклорного ансамблю "Берегиня", вона збагачує фольклор своїми власними творами на сучасну тематику.
Уляна Кот - талановитий носій пісенного фольклору, яких на Україні немало. Та щасливе поєднання в її особі людини, яка прекрасно знає фольклор, а також натхненно і вдумливо його інтерпретує, дозволило нам зупинити свій вибір на цій виконавиці і запропонувати бодай невеличку частину її пісенного репертуару вимогливому сучасному слухачеві.
С. Грица
З альбому "Співає Уляна Кот. Українські народні пісні" (1985)
