Пунта-Кана - найпопсовіший курорт Домініканської республіки, якщо не всіх Карибських островів. Я її часто бачу в різних розсилках гарячих турів і готельних знижок, але ні разу для себе не розглядала. Не те, щоб я була зовсім проти пакетних турів, але це і справді не мій стиль подорожей, принаймні на даному етапі життя. Я не входжу до категорії важко працюючих в душному офісі з однією відпусткою на рік, в якій треба повністю розслабитися і приймати 3-разове харчування за графіком і басейн з морем із 7 ранку. Та і давно для мене подорожі це не те саме, що відпочинок, це більше про новий досвід і пізнання нової культури. А працювати я можу паралельно, наприклад, з 7 ранку до 15.00 а далі йти шукати пригоди де б я не була, вихідні у мене теж завжди вільні.

Перед тим як залишити Латинську Америку після 8 місяців у Північній, Центральній і Південній Америках, мені треба було перелетіти з Перу кудись ближче до дешевших квитків, та й Карибське море на прощання я була не проти побачити. Про Домініканську республіку довелося гуглити, бо як виявилося, я про неї зовсім нічого не знала. Так, ми знаємо, що це країна з готелями «все включено» і Карибським морем, а які там люди живуть, яка історія і що там далі за готелями Пунта-Кани - ніц не чули.

Я вирішила побачити декілька міст і проїхати всю країну зі Сходу на Захід, спробувати місцеву їжу і покупатися на диких пляжах. Але почалося все в Пунта Кані. Отже, подорож стартувала в аеропорту, де одразу ж мене вразили прибуваючі, бо вони були виключно молоді люди. Давно такого не бачила, виглядало як якась університетська тусовка. Плюс Домінікани зараз - вона одна з небагатьох не вимагає тест, ну і ніяких віз, хіба невеличкий штраф, якщо перебудете довше ніж 90 днів (українці, а для деяких країн це 30 днів). Друге спостереження: таксі з аеропорту в рази дорожчі за убер, а з аеропортовим вайфаєм убер замовити простіше простого.
Це одразу наштовхує на думку, що варто чекати грінго цін, тобто з вас як туриста проситимуть більше за те ж саме, що місцеві купують за копійки. Варто пам’ятати, що податок близько 10% не включено у вартість страви в ресторані і його додають уже в чек пізніше.

Ми орендували квартиру в декількох кілометрах від Пунта-Кани в містечку Верон, там же їли або в місцевих ресторанчиках, або ж самі готували. А на пляж Пунта-Кани добиралися на убері за 8-10 доларів в один бік. Буду чесною, що крім пляжів і готелів Пунта-Кана нічим особливим не вирізняється, у центрі міста - декілька торгових центрів і фаст-фуд ресторанів. Історії чи архітектури тут теж немає, бо до 1970х тут не було нічого, а після - нічого крім готелів:) До дизайну одного з готелів доклався модельєр Оскар де ла Рента, який народився в Домінікані і володіє там нерухомістю і часткою в готельному бізнесі.

Температура в Пунта-Кані щоденно вище 30 градусів, і хоча червень - це вже початок сезону ураганів, крім дрібного дощу ввечері і плаваючих саргасів у морі я нічого загрозливого не помітила. На пляж можна вільно зайти, якщо знати місця, або ж через ресторани і бари, а от вийти з пляжу складніше, бо між готелями немає проходів і знову треба шукати вихід через бар або якусь парковку. Практично всі пляжі Баваро і всі вздовж Пунта-Кани забудовані готелями на 30-40 кілометрів, так що готельні лежаки і поодинокі туристи - це основні цікавинки курорту. Є місцеві продавці сувенірів і дівчата, що пропонують заплести афро-косички, є продавці екскурсій і прогулянок на човнах, і прибиральники водоростей, яких зараз нереально багато вздовж всього узбережжя.

А от у містечку Верон усе як завжди у місцевих: хлопці ганяють на мотоциклах, діти запускають повітряного змія зробленого із сміттєвого пакета, сімейні ресторанчики або придорожні піцерії частують сусідів свіжим обідом.

Далі я планую побачити ще 2-3 різних міста в Домініканській республіці і буду рада вашому відгуку, що вам найцікавіше дізнатися про цю країну.

Підписуйтеся на мій інстаграм [ Ссылка ]
Фейсбук [ Ссылка ]
Ставайте моїм Патреоном [ Ссылка ]

Я українська мандрівниця, подорожую світом без зворотнього квитка. Одночасно повноцінно працюю і подорожую, ділюся своїм життям цифрової кочівниці через блог і відео.

свернуть