Джордж Гордон Байрон. Поема «Мазепа» (уривки). Зарубіжна література. 9 клас

Джордж-Но́ел-Го́рдон Ба́йрон, шостий барон Байрон (англ. George Noel Gordon Byron; 22 січня 1788, Лондон — 19 квітня 1824, Месолонгіон, Грецька Республіка) — англійський поет, який став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття. Поряд з Персі Біші Шеллі і Джоном Кітсом представляє молодше покоління британських романтиків. Його alter ego — Чайльд-Гарольд став прототипом незліченних байронічних героїв у літературі різних країн Європи. Мода на байронізм тривала і після смерті Байрона, навіть незважаючи на те, що до кінця життя у віршованому романі «Дон Жуан» і жартівливій поемі «Беппо» сам Байрон перейшов до сатиричного реалізму з опорою на спадщину Александера Поупа. Учасник Грецької революції.
Особливе місце в поемній романтичній спадщині Дж. н. Ґ. Бай­рона посідає твір «МАЗЕПА», написаний 1818 р. в Італії. Створений у пору творчої зрілості поета, він водночас суттєво вирізняється від його попереднього творчого доробку, адже головний герой цього твору — не вигадана загадкова постать, а видатна історич­на особа. Мазепа, попри всі випробування й страждання, не впав у відчай, а став гетьманом України. Звісно, твір Байрона — не історичне відтворення реальної постаті Мазепи, а поетичне уяв­лення про романтичну, сильну й непереможну особистість. Історичним джерелом поеми став IV розділ хроніки «Історія Карла ХІІ» Вольтера й романтичний міф — легенда про історію кохання Мазепи та його покарання. Вольтер характеризує Укра­їну як «країну, що завжди прагнула свободи й наполегливо боро­лася за її здобуття». Поема ж Байрона — це розповідь самого ге­роя про незвичайну пригоду його молодості та про нічний епізод у степу після битви під Полтавою.

свернуть