На глобусі або географічній карті можна побачити лінії, що проведені в певному порядку. Це – паралелі й меридіани.
Паралелі. На глобусі й карті на однаковій відстані від полюсів проведено коло – екватор. Крім нього, є й інші кола – паралелі. Сама назва “паралелі” вказує на положення цих ліній відносно екватора: паралелі проведені суворо паралельно екватору. Екватор так само є паралеллю, причому найголовнішою. Від нього ведеться відлік решти паралелей, що проведені через певні відстані в градусах у Північній і Південній півкулях. Паралелі – уявні лінії, що оперізують земну кулю з заходу на схід (або зі сходу на захід). Паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. Отже, паралелі – це лінії, що умовно проведені на глобусі і карті паралельно екватору.
Меридіани. Слово “меридіан” означає “полуденна лінія”. І справді, напрямок меридіана збігається з напрямком тіні від предметів на поверхні Землі опівдні. Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні і всюди він буде спрямований на північ і південь, тобто до полюсів.
Меридіани, так само як і паралелі, є лініями уявними. Вони існують лише на глобусах і картах. Всі меридіани, простягнувшись від полюса до полюса, зближуються біля полюсів, а потім сходяться в точці полюсу. Отже, меридіани – це найкоротші лінії, що умовно проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.
Всі меридіани мають однакову довжину і форму півкіл. Частину кола називають дугою, а величину дуги вимірюють у градусах. Якщо коло, як відомо має 3600, то дуга – півколо-меридіан матиме відповідно половину – 1800.
Градусна сітка. Земна куля ніби сіткою вкрита тонкими лініями меридіанів і паралелей. Зрозуміло, що безпосередньо на земній поверхні цієї сітки немає. Вона, як і земна вісь, довкола якої обертається Земля, – уявна. Всі її лінії – умовні й існують лише на глобусах і картах.
Меридіан і паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. На карті й глобусі їх проводять через однакове число градусів, наприклад через 100 або 200. Перетинаючись, вони утворюють градусну сітку. Отже, градусна сітка – це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, що проведені через певне число градусів.
Існують відмінності градусної сітки на глобусі і карті. На глобусі меридіани – однакові півкола, а паралелі – різні за величиною кола.
На різних картах паралелі й меридіани зображуються по-різному. Так, на карті півкуль меридіани зображені у вигляді півкіл, а один у середині півкулі – у вигляді прямої лінії. Паралелі на карті півкуль – дуги і тільки одна – екватор – пряма лінія. А на карті України всі меридіани зображені у вигляді прямих ліній, паралелі – теж ледь помітно вигнуті прямі.
Чому так відрізняються зображення паралелей і меридіанів? Тому що при переході від кулястої форми глобуса до площини карти не уникнути спотворень ліній градусної сітки.
Градусна сітка дає змогу визначати напрямки на карті. Якщо на планах місцевості напрямок на північ орієнтований точно на верхню рамку, то на картах його вказують меридіани. А паралелі відповідно вкажуть напрямок захід–схід. На карті сторони горизонту враховують, коли визначають положення материків, держав, населених пунктів щодо більших об’єктів. Наприклад, Антарктида розташована в Південній півкулі, Франція – на заході Європи, Кримський півострів – на півдні України. Лінії градусної сітки допомагають визначати точне місцезнаходження об’єктів.

свернуть