автор віршу: Ірина Касянчик #християнська_поезія #poem #віршпрожиття #життя #віршіукраїнською

🔸Проживаєм життя, як оті подорожні з сумками,
І збираємо в них усі справи, труди, і слова
Як хотілося 'б жить без крутих поворотів з ямками
Небезпечних підйомів чи ж не дай Бог аварій бува.

🔸 Кожен день новий шлях, нова відстань і нові маршрути
І бува не знаєм що чекає попереду нас
Пильнувати потрібно, щоб бува ні на мить не заснути,
Бо ж стоїть на кону те, що дано нам Богом лиш раз.

🔸І це наше життя! Як дорога воно не відоме
І прожити його якто кажуть "не поле пройти"
Часом легко іти без турбот, без проблем, чи втоми
А буває мов камінь тяжкий на спині лежить.

🔸Що є наше життя? Це як пара, що раптом з'явилась
І за мить уже зникла, неначе її не було
Сьогодні ось нова людина на світ народилась
А завтра вже смерть заглядає в життєве вікно.

🔸 Життя як дорога. Її кожен сам обирає.
І як не дивно цей вибір нам Бог доручив
Є вузька й нелегка дорога яка йде до раю
На вибір - широка, де можеш спочити йдучи.

🔸І може здається, що краще широку обрати
Просторішу. Тут можеш як хочеш так йти
Старатись не треба життя прожить чисто і свято
Тут Бог не потрібний, тут можеш для себе пожить.

🔸На вибір є вузька - де часто нелегко буває
Не раз сумовито сльоза по щоці потече
Крізь терни й каміння дорога провадить до раю
І тому хто пройде до кінця Бог готує вінець.

🔸 Так легко співати й так легко про це говорити
А життя це насправді складніше ніж думаєм ми
І хотілося 'б легко, в комфорті його нам прожити
І серед тисяч доріг знайти шлях

🔸 Щоби легше, простіше, без зайвих тривог
Вільніше, просторіше . Але зупинившись на мить
Хоч важко зізнатись, та все ж розумієш
Дорога якою ідеш небезпечним кінцем вже зорить.

🔸Так мало отих, хто знаходить вузеньку стежину
І не варто казати що ідеш по дорозі Христа
Якщо твої ноги вже давно колючу тернину
Не відчували, несучи тяжкого хреста

🔸 Проживаєм життя... Нам Бог дав можливість пожити
Дав волю і вибір обрати дорогу, свій путь
Самі обираєм, що в сумки життєві вложити
Та лише одне не підвладне для нас - це маршрут

🔸Не знаєм коли нас долина життєва чекає
Коли у життя прийде раптом нежданна біда
Всі плани намарно, куди йти не знаєм
Але якщо шлях твій зоветься стежина Христа

🔸Які б не зустрів негаразди й життєві незгоди
Сам Ісус провадить за руку тебе
Він візьме на руки - коли втомляться йти твої ноги
А коли впадеш - Він підійме і завжди обійме.

🔸 Коли навіть підеш долиною смертної тіні
То не будеш боятись - бо Він іде завжди при тобі
Він - твій Пастир. Він - Друг Незамінний і Вірний.Він - Спаситель. Твій - Бог. Потішитель в журбі.

🔸 Коли ж ти життя проживаєш отак необачно
Коли обираєш безбожні, широкі шляхи
До кого підеш у життєвих проблемах, невдачах?
Кому у сльозах душу виллєш в самотній тиші?

🔸На кого надієшся? Хто є твій Друг? Хто твій Пастир?
За ким ідеш ти? Хто є твій Помічник? Хто підтримає тебе щоби в бідах не впасти?
Кому ти довірив життєві дороги й стежки?

🔸 Проживаєм життя... Перед нами на вибір дороги
Я обрала Христа! І Йому довіряю свій шлях
Я знаю зустріну незгоди, проблеми,й тривоги
Але впевнена я, що іду по Христовим слідам.

🔸Я прошу, мій Господь, не зійти з пів дороги
Дай сил без вагань і сумніву пройти до кінця
Коли ж навіть втомлюсь до безсилля й до знемоги
Ти за руку візьми й доведи до оселі Отця.

🔸 Проживаєм життя... Як оті подорожні з сумками
Що туди назбираєм залежить це тільки від нас
Кожен з нас обирає якими ходити стежками
Дай, Боже, одне щоб кінцева була - НЕБЕСА.

свернуть