Покарання у вихованні дитини.
Методика активного слухання у виховних процесах.
Покарання...Без нього важко уявити процес виховання, тому що рано чи пізно трапляється щось таке, що батькам доводиться приймати міри, якими їх самих виховували в дитинстві. Карають по-різному і причини також є різні. Хтось вибухає від спалаху злості через непослух або капризи; хтось лякається, що дитина нашкодить собі і намагається показати, що це небезпечно; хтось таким чином провчає, щоб більше так “ні-ні”. Інколи просто не вистачає терпіння.
Часто батькам самим не подобається, що доводиться карати дитя, але по-іншому донести до дитячої голівки певну інформацію, здається неможливим.
ФАКТИ про покарання:
- Покарання - це не ціль, а спосіб, яким намагаються щось донести до дитини.
- Як показує статистика, хороші батьки карають дитину лише один-два рази десь у віці 3-4 років. Тоді діти випробовують межі в стосунках з татом і мамою. Далі стосунки між старшим і молодшим поколінням вирівнюються і знову стають теплими.
- В стані приступу злості карати не можна, навіть, якщо дуже хочеться. Дорослий має адекватно розуміти що і з якою ціллю він робить та говорить.
- Покарання нездатні змінити в кращий бік поведінку дитини в довгостроковій перспективі.
Якщо щось не дає потрібного результату, повторювати його раз-за-разом просто немає сенсу. Потрібно щось міняти і пробувати більш дієві способи. Які? Саме про це поговоримо на нашій зустрічі.
Питання, які будемо обговорювати:
- Чому покарання не покращуюють поведінку дитини?
- Наслідки каральних процесів
- Дитяча провокація. Як на неї реагувати батькам?
- Що допустимо, що не допустимо у виховальних методах?
- Як діють мудрі батьки?
- Методи спілкування з дитиною
ОДИН ІЗ СЕКРЕТІВ щасливого батьківства
Якщо ставитися до дітей, як до людей, яким не вистачає певних навиків, а не, як до людей, які не відповідають вашим вимогам, буде набагато легше реагувати на будь-яку ситуацію в більш конструктивній формі.
Бути батьками велика відповідальність. Це ніби друга робота, до якої попередньо не готують у вузах і доводиться все вивчати системою спроб та помилок. Єдине, що здорово відрізняє одне від одного - при помилках в батьківстві наслідки важчі ніж на роботі, тому що тут цінна — стосунки з власною дитиною.
Часто батькам самим не подобається, що доводиться карати дитя, але по-іншому донести до дитячої голівки певну інформацію, здається неможливим.
То давайте разом шукати методи взаємоплрозуміння, який буде прийнятний і для батьків, і для діток
