Молодий театр – заслужено вважається однією з візитівок Києва. Біля витоків його заснування стояв Лесь Курбас і колектив донині сповідує закладені ним цінності – насамперед працювати для людей і відчувати театр як свою родину.
У театрі працює три сцени, в репертуарі – понад 65 назв, це чималенький обсяг роботи, попри те, що колектив порівняно невеликий.
Три роки тому Молодий отримав статус національного, але чому керівник театру констатує, що зараз відбувається дискримінація його співробітників в плані заробітної платні?
Театр вже майже оговтався від карантинів та локдаунів. Чи скоро він вийде на допандемійні показники відвідування?
Серед прекрасних акторів Молодого - улюбленці публіки Ірма Вітовська, Олексій Вертинський, Лілія Ребрик, Марк Дробот які безперечно є родзинкою та магнітом цього театрального простору, але, чи завжди легко підлаштуватися під «зірковий» графік і «ділитися» акторами з кіно та іншими театрами?
Нині у трупі багато молоді, яка фонтанує ідеями та енергією, але й до корифеїв - надзвичайно бережне ставлення. Що робити в ситуації, коли вистав під вікових акторів дуже мало?
Український глядач, змучений повсякденними проблемами, переважно хоче в театрі відпочивати від них. Чи мусить театр з цим рахуватися і йти у нього на поводу?
І це лише невеликий перелік тем, яких ми торкнулися в розмові з директором-художнім керівником Київського Національного академічного Молодого театру Андрієм Білоусом.

свернуть