українська народна пісня у виконанні капели Думка п/к Нестора Городовенка
Грамплатівка 644 (запис 1935 року)
Картини: Галина Зоря - Рушники. Решетилівські вишивальнниці
Г.Меліхов. Портрет доньки художника
Ой з-за гори кам'яної голуби літають,
Не зазнала розкошоньки, вже літа минають.
Не зазнала розкошоньки, вже літа минають,
Половина літ проходить, я щастя не маю.
Не зазнала в батька добра, замужем не буду,
По чому ж я літа свої споминати буду?
Чи по тому споминати, що з'їла та спила,
Чи по тому споминати, що гірко робила?
Ні я з'їла, ні я спила й гарно не сходила,
Лиш по тому споминати, що гірко робила.
Ні я з'їла, ні я спила, гарно не сходила,
Тільки мої розкошоньки, що вірно любила.
Літа мої молодії, де ж ви ся поділи,
Ой чи ви крильця мали, у гай полетіли?
Вернітеся, літа мої, буду шанувати,
Буду літа шанувати, в папір завивати.
Літа мої, літа мої, літа молоденькі,
Як ви такі нещасливі, будьте ж коротенькі!
Ой ви, слуги молодії, беріть коні воронії,
Доганяйте, повертайте літа молодії.
Ой догнали літа мої на кленовім мості,
Ой верніться, літа мої, хоч до мене в гості.
— Не вернемось, не вернемось, бо нема до кого,
Ой було ж нас шанувати, як здоров'я свого.
Було пізно не лягати, рано не вставати,
Було літа молодії в папір завивати.
— Літа мої, літа мої, літа молодії!
Ой верніться ви до мене, бо ви дорогії.
