- Денис Богуш (Д): А звідки ці пісні беруться? От хто їх придумує? От як Ви думаєте? От Ви знаєте більше тисячі пісень, от хто їх придумав?
- Уляна Кот (У): Я Вам зараз скажу. Колись я в свого діда, батькового батька, питала, ну ще була маленька, а вже так любила співать. Я змалечку зовсім співала. Тепер в мене такий правнучок є, що вже і на сцені співає "Український козачок" і "Українське сало", то він вже співає. Роман, хлопчик старшенький, 5 літ йому. А я ще меншою стала.
Я кажу до діда: "Дідку, а де ти пісні Ви берете?". А він мені каже так: "Знаєш, унучко, там, у мори, жувут такі люді. Вони як уже день, сонечко, то вони виходят з мора, сідають на березі і співают такі пісні. І от люді чуют і собі вже співают."
Отак він мені сказав і знаєте, я те запечатліла, що я тепер, мабуть, я кажу, сколько Бог позволіт мені жить, столько буду ету легенду його й розказувать, як він мені сказав. Ну я знаю, люде, по-моєму, і про тяжке життя, і про трошки веселіше... Бачте, для кожної дії весілля є пісня, до кожної дії роботи в полі є пісня, і до колядок, і до щедрівок, і до йорданскіх, і до ціх, до постовіх, до веснянок...
Ну спочатку веснянки, потім постові.
До Благовіщення співалися веснянки, а послє Благовіщення вже співалися сумні постові пісні, от про Лазара там таке, про змія, який людей багато поїв, то то такі сумні пісні. І я думаю, що, то моя думка і так мені колись мама казала, що люди просто самі...то моя мобилка в моїй спальні там лежить...а, ваша?...то шо просто люди були хоть неграмотни, но мудри. І от слово по слову складали пісні. Я так думаю...
- Д: Ну тисяча пісень, ну це ж не одна людина?
- У: Це я од мами вже своєї перейняла.
- Д: ну я розумію, ну хтось це ну чи зібрав, чи це один автор, який це придумував?
- У: Я Вам скажу, ну хто його знає, ото ж він як я вам можу пояснить, який...Ну ціх пісень, які я проспівала тисячу п'ятдесят, потім ще спомніла ще двадцять, то тисяча сємдесят пісень,то все то я од своєї мами. Занотовано. Вона мені казала, я занотовувала і співала, співала за нею ще з дитячих літ.
- Д: І вона, може, так же? Ну до неї як вони прийшли, вона також у своєї, там, мами, чи у когось?
- У: Ну вона тоже, не так мама мамина гарно співала, як співав її батько. А як прийшла вже вона з Бересті, вона з села Берестя, а батько тут народжений, то вона...Тут уже багато пісень співав свекор про колишні бойні і багато легенд тотих розказував, які я трошки пам'ятаю, теж можу розказати...Значить мама ще скільки перейняла од свого свекра, а я від мами.
Записав Денис Богуш, село Дубровиця Рівненської області.
ПIДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ. SUBSCRIBE TO THE CHANNEL: [ Ссылка ]
