Життя триває... Дні, немов скажені,
Летять собі у просторі часів.
Знов квапимось наповнити кишені,
На душі - часу нам бракує всім.
Блукають люди... Десь шукають щастя,
Серця порожні, очі крижані...
І лиш годинник вперто на зап'ясті
Спішить вперед, а з ним - безцінні дні.
Немає правил, формул, теореми,
І не існує вічна благодать.
Життя летить, та інколи даремно,
Коли береш й не маєш що віддать.

Вірші: Катя Синько
Читає: Ліра

Більше поезії: [ Ссылка ]


#сучаснаукраїнськапоезія #поезіяпрожиття

свернуть