Old Ukrainian Cossack ballad _ Українська народна дума

Вик: Тарас Компаніченко

*****
Спи, дитя моє кохане, люлі, люлі, бай,
Заглядає місяць ясний в наш убогий рай.
Стану я пісень співати і казок казать,
Ти стули-но оченята, треба діткам спать.

Сейм свою мутную хвилю б’є об береги,
Обступили наш Батурин кляті вороги.
Та тверда у нас залога, й козаки якстій,
І надія наша в Бога й в Діві пресвятій.

Люлі, люлі, синку, виростай в забаву,
Козачеству на славу, воріженькам в розправу,
Люлі, люлі, синку...

Але рано нагла зрада: із пекельних врат
Пси скажені увірвались в Божий вертоград.
Плюндрували, мордували, кров живих пили,
Звіру, птиці на поталу мертвих оддали.

Із цього погару злого, із руїн незрим
Виніс нас, моя дитинко, Божий херувим.
І в безпеці нас поставив, спас і сохранив,
І клейноти віри й цноти в нас оборонив.

Люлі, люлі, синку, виростай в забаву,
Козачеству на славу, воріженькам в розправу,
Люлі, люлі, синку...

Бог з тобою, спи, дитинко, тихо засинай.
І розкрали, і розтлили наш убогий рай.
Притчею в язицех стали ми в краях чужих,
І старцями голосили на річках своїх.

Спи, моя мала кровинко, швидше виростай,
Правди Божої й отчизни ворогу не дай.
І поки бенкет свій правлять нелюди й людці,
Стань, мій лицарю, на варті ти з мечем в руці.
І поки бенкет свій правлять нелюди й людці,
Стань, мій лицарю, на варті із мечем в руці.

Люлі, люлі, синку, виростай в забаву,
Козачеству на славу, воріженькам в розправу,
Люлі, люлі, синку...

Бо тверда у нас залога, й козаки якстій,
І надія наша в Бога й в Діві пресвятій.
Люлі, люлі, синку...

свернуть