#менінгіома #oponiak
Можна вести нормальний спосіб життя після краніотомії, але вам потрібно буде пристосуватися до певних факторів і рекомендацій під час періоду відновлення. Кінцевий результат і ступінь повернення до нормального життя залежить від багатьох факторів, таких як причина краніотомії, обсяг процедури, загальний стан здоров'я пацієнта та індивідуальні відмінності. Після краніотомії може знадобитися на деякий час обмежити фізичну активністьі уникнення певних дій, які можуть збільшити ризик пошкодження хірургічної області. Пацієнту також може знадобитися реабілітація, така як фізіотерапія або трудотерапія, щоб повернутися до повноцінного функціонування.
Час загоєння рани залежить від людини і залежить від багатьох факторів, включаючи розмір і глибину рани, загальний стан здоров’я пацієнта, вік, наявність інших захворювань і застосовані хірургічні методи.
Зазвичай протягом декількох днів після операції шкіра навколо рани починає заживати. У перші кілька днів навколо рани може з’явитися набряк, почервоніння і болючість, що є природною реакцією організму на травму і процес загоєння.
Протягом кількох тижнів після краніотомії рана повинна почати закриватися, а шви або скоби, якщо вони використовуються, видаляються на 7, 8 день. З часом шрам буде продовжувати гоїтися, ставати більш плоским і зникати. Однак повне загоєння рани та стабілізація рубця може зайняти кілька місяців або більше.
Загальні принципи реабілітації
Оцінка та планування: після операції пацієнта оцінює реабілітаційна команда, яка включає фізіотерапевтів, ерготерапевтів, логопедів тощо. На основі цієї оцінки розробляється індивідуальний план реабілітації з урахуванням конкретних потреб і цілей пацієнта .
Мобілізація та рухові вправи: фізіотерапевти працюють з пацієнтом, щоб відновити рухові здібності, такі як ходьба, рівновага, м’язова сила та координація. Залежно від індивідуальних потреб можна використовувати різні техніки, вправи та допоміжні засоби.
Ерготерапія: Ерготерапевти допомагають пацієнту відновити функціональні навички, такі як самообслуговування, ручні навички, планування та організація діяльності та повернення до повсякденної діяльності. Вони можуть використовувати ручні вправи, симуляційні вправи, когнітивні стратегії та інші терапевтичні методи.
Терапія мовлення та ковтання: якщо на функції мовлення та ковтання вплинуло хірургічне втручання, терапевти мови та мови можуть запропонувати терапію для покращення спілкування, артикуляції, функції ковтання та навичок прийому їжі та пиття.
Когнітивна стимуляція: для когнітивних розладів, таких як проблеми з пам’яттю, концентрацією, мисленням або увагою, можна використовувати вправи для когнітивної стимуляції, такі як тренування пам’яті, настільні ігри, логічні завдання тощо.
Навчання пацієнта та сім’ї: важливою частиною реабілітації є навчання пацієнта та його родини стратегіям самодопомоги, домашнього догляду, запобігання ускладненням і подолання можливих труднощів.
Спостереження за прогресом і коригування плану реабілітації: реабілітація після черепно-мозкової операції – поступовий та індивідуальний процес. Прогрес пацієнта контролюється, а план реабілітації коригується, якщо це необхідно для досягнення найкращих результатів.
Ускладнення
Відзначимо, що більшість ускладнень зустрічаються відносно рідко. Ось деякі потенційні ускладнення, пов’язані з краніотомією:
Інфекція: інфекція післяопераційної рани є одним із найпоширеніших ускладнень краніотомії. Це може призвести до запалення, лихоманки, хворобливості та почервоніння навколо рани. Якщо виникає інфекція, необхідно лікування антибіотиками.
Кровотеча: після трепанації черепа кровотеча може виникнути як під час, так і після операції. Зазвичай це контролює хірург, але в деяких випадках може знадобитися втручання, щоб зупинити кровотечу.
Пошкодження головного мозку: існує ризик пошкодження мозку або інших внутрішньочерепних структур під час краніотомії. Хірург вживає всіх можливих запобіжних заходів, щоб мінімізувати цей ризик, але в деяких випадках може виникнути пошкодження, яке може призвести до постійного неврологічного дефіциту.
Набряк головного мозку: після краніотомії може виникнути набряк мозку навколо місця операції. Набряк головного мозку може викликати підвищення внутрішньочерепного тиску, що може призвести до головного болю, нудоти, блювоти і неврологічних розладів. Набряк головного мозку потребує спостереження та медикаментозного лікування.
Ускладнення, пов’язані з анестезією: використання загальної анестезії несе ризик ускладнень, таких як алергічні реакції, проблеми з диханням, пошкодження зубів або горла внаслідок інтубації тощо.
Ризик ускладнень, пов'язаних з черепно-мозковою чямкою, зазвичай низький. Нейрохірург проводить ретельне обстеження пацієнта перед операцією і вживає всіх можливих заходів, щоб мінімізувати ризик ускладнень.
