А вже осінь прийшла у життя
Скроні вкрила мої сивина
Старість стукає в вікна мої
І пита як прожив я всі дні...
Я молюся - Господь поможи ,
Лиш для Тебе у світі цім жить ,
Досягнути святої мети ,
І принести найкращі плоди...
А вже осінь прийшла, стала тут
Вона владно пожне весь мій труд
І що сіяв, ростив довгий час,
Те збереться, оціниться враз...
Зупинившись на мить я подумав собі,
як же швидко життя відлітає...
З ранніх літ до пʼятнадцяти, веснянії дні,
там дитинство мов літо буяє.
Настає далі юність, весною цвіте. Сорок пʼятий відміряно Небом
Потім осінь до кожного в гості іде,
завітає та зрілість й до тебе.
Старість холод несе... Це є сніжна зима.
Та вона християн не лякає
Всім хто любить Ісуса — тим смерті нема,
їх весна в небі вічна чекає.
А вже осінь прийшла... Боже мій !
Ти любовʼю Своєю зігрій ,
Серцю буде нехай не до сну,
Зустрічаючи вічну весну .
