#небо #небеса##бог #христос #віршізізмістом #віршіукраїнською #вірші #християнськийконтент #християнськівірші #християнська_поезія #sky
Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”
Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо не дивись,
А краще в свою душу, в серце.
Я знаю, правди на землі
Не має, не було, не буде.
Та справедливість є, повір.
Не нам судить, є вищі судді.
Найвищий суд – на небесах,
Земний найвищий – твоя совість.
Вона і вдень, вночі у снах
Відкрити серце твоє хоче.
Ти в очі сироті заглянь
І подивися на каліку.
На тих, хто хімій для життя
Прийняв без міри й ліку.
Не відвертайся, хай болить,
Нехай пройме тебе від болю.
Бездонне небо не мовчить,
Воно схилилось над тобою.
Олексій Благослов
